Довгий час вважалося, що неандертальці були виключно м’ясоїдними хижаками. Хімічний аналіз їхніх кісток, зокрема високі показники δ¹⁵N (співвідношення ізотопів азоту-15 до азоту-14), вказував на раціон, схожий на раціон левів чи гієн. Проте, гомініни, до яких належать неандертальці та наш вид, за своєю природою є всеїдними, здатними споживати як тваринну, так і рослинну їжу. Більше того, надмірне споживання білка може призвести до небезпечного стану, відомого як “кроляче голодування“. Тож, що насправді пояснює ці загадкові ізотопні сигнали? Детально – у матеріалі T4.
Личинки: Ключ до давньої дієти
Нове дослідження, проведене антропологами, пропонує неочікуване пояснення: личинки. Співвідношення δ¹⁵N зростає вгору по харчовому ланцюгу: від рослин до травоїдних, а потім до м’ясоїдних. Це пояснювало б високі показники у неандертальців, але вчені припустили, що личинки мух, які є поживним джерелом жиру, легко доступні та неминуче з’являються на розкладаній плоті, могли завищувати ці показники.
Науковці проаналізували зразки м’язової тканини та личинок. Результати були разючими: тоді як значення δ¹⁵N у розкладаній м’язовій тканині зростали незначно, у личинок вони були значно вищими — майже в чотири рази перевищуючи найвищі показники для плейстоценових травоїдних. Це яскраво свідчить, що регулярне споживання личинок, збагачених ¹⁵N, могло створювати хибне враження виключно м’ясоїдної дієти неандертальців.
Культурні практики та ферментована їжа
Дослідження вчених підтверджує попередні припущення про те, що високі показники δ¹⁵N у неандертальців могли бути пов’язані зі споживанням розкладеного м’яса. Історичні та культурні свідчення традиційних північних арктичних збирачів показують, що гнила, заражена личинками тваринна їжа часто вважалася бажаною або навіть делікатесом. Незважаючи на сильний запах, така їжа цінувалася.
Ймовірно, неандертальці, подібно до корінних народів, обробляли, зберігали та готували різноманітні продукти, що збагачувало їхній раціон. Дослідження показують, що δ¹⁵N вищі для приготовленої їжі, гнилої м’язової тканини та, як виявило дослідження, для личинок мух.
Вчені припускають, що високі значення δ¹⁵N у неандертальців відображають регулярне споживання жирних тканин тварин та ферментованого вмісту шлунків, значна частина яких була у напівгнилому або гнилому стані, разом із личинками, збагаченими ¹⁵N. Личинки мух були багатим на жири, поживним і легкодоступним ресурсом комах, яким користувалися як неандертальці, так і ранні Homo sapiens.
Хоча личинки проливають світло на дієту неандертальців, залишаються питання: яка кількість личинок необхідна для значного завищення δ¹⁵N, та як змінюється їхня поживність? Подальші експериментальні дослідження традиційних методів обробки та зберігання їжі допоможуть краще зрозуміти складні харчові стратегії наших давніх родичів. Цей “делікатес” не лише розкриває таємниці їхньої дієти, а й підкреслює складність їхніх культурних практик та адаптаційних здібностей.
Не пропустіть: Вчені показали, як би виглядали неандертальці та денисівці сьогодні, якби не вимерли
Підписуйся на наш Telegram-канал