Якщо ідея подорожі в часі до океанів крейдяного періоду коли-небудь здавалася вам привабливою, можливо, ви збираєтеся змінити свою думку. Дослідники описали абсолютно новий вид мозазаврів віком 72 мільйони років, який, як вважають, тероризував стародавній Тихий океан.
Дослідження, що описує мозазавра, стало результатом того, що співавтор Акіхіро Місакі знайшов майже повний викопний зразок цього виду під назвою Megapterygius wakayamaensis – під час полювання на амоніти в японській префектурі Вакаяма. Насправді вважається, що це найповніший скелет мозазавра, знайдений у Японії чи північно-західній частині Тихого океану.
Дослідникам знадобилося п’ять років, щоб видалити пісковик, що оточував скам’янілість, і їм також довелося зробити зліпок, поки він був на місці, щоб забезпечити точний запис про те, як усі кістки були розташовані в скелеті.
Кредит зображення: Такумі
Проте результатом цієї клопіткої роботи стало відкриття унікального виду серед мозазаврів, у якого задні ласти довші за передні і хвіст, схожий на кермо. «Нам не вистачає жодного сучасного аналога з такою морфологією тіла — від риб до пінгвінів і морських черепах», — сказав співавтор Такуя Коніші в заяві. «Ніхто не має чотирьох великих ласт, які вони використовують у поєднанні з хвостовим плавником».
Автори припустили, що великі передні ласти, можливо, допомогли мозазавру швидко маневрувати, задні ласти — для пірнання або спливання, а хвіст — для прискорення. «Це питання, як використовувалися всі ці п’ять гідродинамічних поверхонь. Які були для керування? Який для руху?» – каже Коніші. Ці питання заставляють вчених ломати головиви.
У будь-якому випадку ці особливості в поєднанні з майже бінокулярним зором, ймовірно, зробили б M. wakayamaensis смертоносним мисливцем; Добре відомо, що мозазаври були верхівними хижаками. Як і сучасні верхівні хижаки, великі білі акули, мозазавр Вакаяма також міг мати спинний плавець.
Дослідники дійшли такого висновку на основі розташування нервових шипів уздовж хребців мозазавра, подібно до розташування деяких сучасних морських істот.
«Це до певної міри є гіпотетичним і спекулятивним, але ця чітка зміна в орієнтації нервових хребтів за передбачуваним центром тяжіння узгоджується з сучасними зубатими китами, які мають спинні плавники, як у дельфінів і морських свиней», — сказав Коніші.
Хоча М. wakayamaensis має свою офіційну наукову назву, дослідники називають його Wakayama Soryu, що означає блакитний дракон. «У Китаї дракони створюють грім і живуть у небі. У японській міфології вони стали водними», – пояснив Коніші.
Дослідження опубліковано в Journal of Systematic Palaeontology.
Підписуйся на наш Telegram-канал