Розуміння різниці між тими, хто може самостійно зігріватися, та тими, хто залежить від зовнішнього джерела тепла, є ключовим елементом вивчення живої природи. Ссавці зазвичай підтримують тепло свого тіла завдяки постійному харчуванню, на відміну від рептилій, які використовують сонячне світло для цього. Проте, один вид ссавців відійшов від цієї норми, ставши першим і єдиним, хто не залежить від внутрішнього джерела тепла для життя. Про це повідомляє IFLSCIENCE
Myotragus balearicus, вимерлий вид кіз, який жив на Балеарських островах, перетворених морем на ізольовані масиви, зокрема на острові Майорка в Іспанії, відомий своїми унікальними адаптаціями. Невисокі, з ростом лише близько 45 см, ці тварини пристосувалися до життя в умовах обмежених ресурсів, ставши меншими зі скороченими кінцівками та розміром мозку.
Цікаво, що у Myotragus balearicus були виявлені кісткові структури, подібні до тих, що знайдені у рептилій, що вказує на спорідненість у механізмах росту. Рептилії мають унікальну здатність сповільнювати або навіть зупиняти свій ріст у відповідь на обмеження ресурсів, що залишає певні сліди на їхніх кістках.
При аналізі кісткових тканин вимерлого козла, вчені виявили специфічні пластинчасті тканини, які до цього спостерігалися лише у холоднокровних рептилій. Порівнюючи їхні кістки з кістками крокодилів, дослідники зазначили вражаючу схожість у здатності до повільного та гнучкого росту.
Ці кози досягали зрілості відносно пізно, близько 12 років, на відміну від інших козенят, які могли досягти статевої зрілості вже в 9 місяців. Також вони вели значно повільніший спосіб життя, переважно засмагаючи на сонці, замість активного переміщення по скелястій місцевості, як це роблять їх сучасні родичі.
Дослідники Мейке Келер та Сальвадор Моя-Сола у своїй роботі, опублікованій в журналі “Proceedings of the National Academy of Sciences” у 2009 році, наголосили, що Myotragus не тільки адаптувався до змін у своєму середовищі, зменшуючи свої аеробні можливості та поведінкові реакції, але й зміг гнучко налаштувати свої темпи росту та метаболічні потреби у відповідь на обмежені ресурси, подібно до холоднокровних рептилій.
Автор зображення: Ксав’єр Васкес
Особливість цієї історії полягає в тому, що кістки M. balearicus демонструють можливість існування проміжного стану між повністю теплокровними та повністю холоднокровними організмами. Це відкриває нові перспективи для розуміння еволюційних адаптацій та механізмів виживання.
M. balearicus, живучи на ізольованому і ресурсно обмеженому острові Майорка без природних хижаків, розвинув унікальні рептиліоподібні характеристики, які дозволили йому процвітати протягом понад 5 мільйонів років. Цей незвичайний спосіб життя в два рази перевищував тривалість існування багатьох материкових видів.
Проте, з приходом людей на острів близько 3000 років тому та зменшенням кількості рослин, які вони вживали в їжу, цей унікальний вид холоднокровних ссавців зазнав вимирання. Ця історія не тільки вражає своєю унікальністю, але й служить нагадуванням про те, як зміни в екосистемах можуть впливати на долю видів, що в них живуть.
