В глибинах головного поясу астероїдів, між орбітами Марса та Юпітера, обертається унікальний космічний об’єкт, що розбурхує уяву науковців та економістів — астероїд 16 Психея. Цей астероїд, що за формою нагадує картоплину, вирізняється надзвичайною яскравістю; його поверхня відбиває майже третину сонячного світла, що робить його вдвічі яскравішим за більшість своїх сусідів. Саме ця відбивна здатність породила сміливу гіпотезу про те, що Психея може бути не просто кам’янистим тілом, а оголеним залізо-нікелевим ядром загиблої протопланети — реліктом світанку Сонячної системи. Деякі оцінки вартості цих металів сягають астрономічної суми у 100 000 квадрильйонів доларів, що перевершує всю світову економіку, пише T4.
Однак подальші дослідження внесли інтригуючу корективу в цей металевий портрет. Уточнені розрахунки маси та об’єму показали, що щільність Психеї становить лише близько половини від очікуваної, якби вона повністю складалася з металу. Це вказувало на парадоксальну природу астероїда: хоча його основна маса є переважно неметалевою, він, імовірно, вкритий мантією, надзвичайно багатою на метали. Таке поєднання породило головне питання: як саме Психея отримала свій блискучий металевий плащ? Найбільш переконливою відповіддю на сьогодні є теорія феровулканізму — процесу, аналогічного до звичайного вулканізму, але з однією ключовою відмінністю: замість розплавленої силікатної породи на поверхню вивергається розплавлений метал. Ідея полягає в тому, що під час формування астероїда його металеве ядро почало тверднути ззовні всередину. У міру кристалізації зовнішніх шарів, розплавлене внутрішнє ядро збагачувалося легшими елементами, що створювало різницю в щільності та величезний внутрішній тиск, достатній для того, щоб прорвати кам’янисту мантію і вилити розплавлений метал на поверхню.
Не пропустіть: В Європі виявили дерево, яке накопичує золото
Нове дослідження, опубліковане в Journal of Geophysical Research: Planets, додає вирішальну деталь до цієї гіпотези, показуючи, що феровулканізм можливий лише за певного хімічного складу астероїда. Вчені Яап Йоррітсма та Він ван Вестренен створили комп’ютерні моделі, щоб перевірити, за яких умов у ядрі Психеї міг виникнути достатній тиск для металевих вивержень. Вони змоделювали еволюцію астероїда, припускаючи, що його початковий склад був подібний до одного з трьох типів метеоритів: звичайних H-хондритів з помірним вмістом заліза, рідкісних EH-хондритів, що майже не містять заліза, та багатих на метали мезосидеритів. Результати моделювання виявилися однозначними: низький вміст заліза, як у EH-хондритів, призводив до формування крихітних ядер, нездатних генерувати необхідний тиск. Натомість найсприятливішим сценарієм для феровулканізму виявився склад, подібний до мезосидеритів. Це означає, що Психея, найімовірніше, сформувалася з матеріалу, хімічно схожого на ці рідкісні, багаті на метали метеорити.
Остаточну відповідь на загадку золотого астероїда має дати місія NASA «Психея», космічний апарат якої досягне астероїда в липні 2029 року. Протягом двох років він буде картографувати поверхню та збирати спектроскопічні дані. Якщо камери зафіксують великі застиглі потоки або виходи металу, це стане прямим доказом того, що в минулому на цьому дивовижному астероїді вирували металеві вулкани, які й подарували йому його безцінне сяйво.
Цікаво знати: Не блакитна планета: якого кольору була Земля 2,4 мільярда років тому
Підписуйся на наш Telegram-канал