Рентгенівський аналіз призвів до класифікації раніше неідентифікованої скам’янілості морської рептилії, виявленої в Edgeøya, Шпіцберген. Дослідження нещодавно було опубліковано в журналі PLOS ONE. Дослідження, проведене Вікторією С. Енгельшон з Університету Осло та її командою, припускає, що цей метод може виявити свіже уявлення про давнє життя в майбутньому.
Ефективність рентгенівських методів у дослідженні добре збережених викопних останків часто залежить від умов збереження, які можуть сильно відрізнятися в різних місцях. Завдяки цьому дослідженню Енгельшон та її команда показали, що скам’янілості середньотріасової формації Ботнехейя на Шпіцбергені, Норвегія, особливо підходять для рентгенографічного зображення.
У центрі уваги цього дослідження — викопна морська рептилія, останки якої стиснуті й укладені в сланці. Вона жила близько 240 мільйонів років тому, коли Шпіцберген був покритий океаном. Після того, як рептилія загинула, вона опустилася на морське дно та була похована у мулі, а потім з часом стала надзвичайно сплющеною. Спочатку розкопана у 2008 році, ідентичність цієї скам’янілості з тих пір обговорюється.
Рентгенівське зображення зразка виявило нові деталі, включаючи особливості черепа та зубів, які дозволили дослідникам зробити висновок, що ця рептилія, швидше за все, належить до виду іхтіозаврів Phalarodon atavus.
Автори також досліджували мінералогію скам’янілостей із цієї формації, ідентифікуючи численні форми сульфатних мінералів, зокрема сульфатний барит, який дає скам’янілостям дуже високий рентгенівський контраст, що забезпечує високу якість рентгенографічного зображення. Утворення цих мінералів мало вивчено, але його можна пов’язати з умовами, створеними стародавньою вулканічною активністю. Таким чином, це дослідження не лише демонструє корисність рентгенівських методів для вивчення цих скам’янілостей, але також визначає умови, за яких можуть утворюватися скам’янілості, які добре підходять для цих методів, на Шпіцбергені та, можливо, в інших місцях.
Автори додають: «Скелі зі Шпіцбергена повні сплюснули морських рептилій. Наше відкриття виняткового рентгенівського контрасту означає, що ми можемо дізнатися про цих стародавніх хижаків набагато більше, ніж ми думали раніше».
