Після закінчення льодовикової епохи близько 11 700 років тому настала ера голоцену, в якій людство продовжує існувати до сьогоднішнього дня. Однак у XX столітті деякі науковці запропонували ідею нового періоду в історії Землі, що починається з середини XIX століття, який отримав назву антропоцен. У цій епосі людство стало домінуючим фактором, що впливає на планету, особливо на клімат та біосферу. Здається, що останні зміни настільки значущі, що природне середовище вийшло за межі умов голоцену і перейшло в нову епоху.
Вважається, що сотні мільярдів тонн вуглекислого газу, які виробляються в гігантських кількостях, — це головний слід, який людина залишить після себе. Але в геологічному літописі таких свідчень поки що знайти не вдається. Через це пропозиція періоду антропоцену залишається спірною.
У 2009 році була створена Робоча група з вивчення антропоцену (AWG), яка досліджувала зміни в кліматі та геології, що могли б свідчити про початок нової епохи. Вони запропонували вважати початком антропоцену випробування ядерної бомби, а також виявлення ізотопів плутонію в озерах Кроуфорд в Канаді.
Проте в 2023 році Міжнародна спілка геологів відхилила пропозицію визнати антропоцен новою епохою, аргументуючи це тим, що за останні 70 років не відбулося таких великих змін у геології планети, які були б порівнянні з подіями минулих епох, таких як Кембрійський вибух або Велике окислення. Термін «антропоцен» може залишатися у неформальному вжитку для опису сучасного впливу людини на планету.
Геолог Ян Заласевич, який керував Робочою групою з антропоцену, висловив жаль з приводу рішення IUGS, зазначивши, що воно упускає можливість визнати значний вплив людської діяльності на планету з середини ХХ століття.
