Сучасна людина — це не просто прямий нащадок Homo sapiens, а складний генетичний коктейль, значна частка якого належить нашим давно вимерлим родичам — неандертальцям. Близько 50 000 років тому, коли наші предки мігрували з Африки до Євразії, вони зустріли там неандертальців, що призвело до схрещування видів. Сьогодні більшість людей неафриканського походження мають у своєму геномі від 1% до 2% неандертальської ДНК. Хоча ці цифри здаються мізерними, вони мають колосальний вплив на те, як наш організм реагує на хвороби, навколишнє середовище та навіть на те, як ми спимо, пише T4.
Вчені з’ясували, що неандертальські гени відіграють ключову роль у роботі нашої імунної системи. У минулому ці генетичні фрагменти допомогли людям вижити, адаптувавшись до нових вірусів та бактерій, з якими вони зіткнулися поза межами Африки. Проте в сучасному стерильному світі ця «суперздібність» стала пасткою: надмірно активна імунна відповідь, успадкована від предків, сьогодні часто стає причиною алергій та небезпечних автоімунних захворювань, таких як вовчак або хвороба Крона.
Окрім імунітету, неандертальська ДНК впливає на метаболізм та зовнішність. Наприклад, певні варіанти генів визначають нашу схильність до накопичення жиру, швидкість згортання крові та навіть структуру кератину в шкірі та волоссі, що колись допомагало захищатися від холоду. Дослідження також показують зв’язок між архаїчними генами та психічним здоров’ям, включаючи ризик депресії та нікотинової залежності. Навіть наші циркадні ритми — чи є ми «жайворонками» чи «совами» — можуть бути частково продиктовані спадком тих, хто тисячоліттями адаптувався до короткого світлового дня північних широт.
Найбільш резонансним відкриттям останніх років став вплив неандертальських генів на перебіг COVID-19. Дослідники виявили, що специфічний сегмент ДНК у третій хромосомі, успадкований від неандертальців, суттєво підвищує ризик важких дихальних ускладнень при зараженні коронавірусом. Водночас інша неандертальська ділянка в дванадцятій хромосомі, навпаки, може забезпечувати частковий захист від вірусу. Це підкреслює неоднозначність нашого минулого: одні й ті самі гени можуть бути як рятівними, так і фатальними залежно від умов.
Вивчення неандертальської спадщини — це не просто подорож у минуле, а шлях до персоналізованої медицини майбутнього. Розуміння того, як давні гени взаємодіють із сучасним способом життя, допоможе лікарям краще прогнозувати ризики захворювань та підбирати ефективне лікування, враховуючи глибокий генетичний корінь кожного пацієнта.
Цікаво знати: Вчені з’ясували, що змусило Homo sapiens покинути Африку
Підписуйся на наш Telegram-канал