Пошук позаземного розуму (SETI) традиційно зосереджувався на скануванні нічного неба в пошуках радіопередач. Однак нова теоретична робота припускає, що докази інопланетних цивілізацій можуть бути набагато ближчими — можливо, вони вже присутні в нашій Сонячній системі у вигляді самовідтворюваних зондів. Ця концепція, що бере початок від теорії «універсального конструктора», представленої математиком Джоном фон Нейманом у 1949 році, стверджує, що розвинені цивілізації могли б дослідити всю галактику за відносно короткий еонічний час, використовуючи флот роботів, здатних до самореплікації. Професор Алекс Еллері з Карлтонського університету стверджує, що майбутні дослідження SETI повинні бути спрямовані на пошук характерних техносигнатур, які такі зонди неминуче залишили б, і він вказує на конкретне місце, де ці пошуки варто розпочати, пише T4.
Згідно з дослідженням Еллері, мотивацією для відправки таких зондів є не стільки чиста наука, скільки фундаментальне виживання — прагнення уникнути загроз, таких як еволюція власної зірки або ризик самознищення. Такі зонди, не обмежені біологічними потребами, могли б збирати всі необхідні матеріали in situ, видобуваючи ресурси з астероїдів, комет та інших небесних тіл. Їхня поведінка була б передбачуваною: спочатку вони орієнтувалися б на легкодоступну сировину в астероїдних поясах або на супутниках, потім створили б базу для самовідтворення і почали б будувати копії для подальшого дослідження системи. Хоча Сонячна система величезна, а такі об’єкти, як пояс Койпера, з його 100 мільйонами об’єктів, залишаються практично недослідженими, Еллері приходить до висновку, що ідеальною базою для таких виробничих операцій був би Місяць.
Еллері стверджує, що на відміну від видобутку астероїдів, який важко відрізнити від природних процесів, концентрована виробнича діяльність на Місяці залишила б чіткі сліди. Місяць багатий на кремнезем та метали, накопичені за мільярди років ударів астероїдів, що робить його ідеальним місцем для «універсального конструктора». Такі операції, ймовірно, живилися б високоефективними ядерними реакторами. Як наслідок, Еллері припускає, що ми повинні шукати вимірювані техносигнатури на місячній поверхні, зокрема незвичайні ізотопні співвідношення торію-232 або барію-137, а також локалізовані магнітні аномалії під поверхнею. Більше того, він висуває гіпотезу, що зонд міг залишити артефакт — можливо, й сам «універсальний конструктор» — похований серед ресурсів як «подарунок» для цивілізації, що досягла технологічного порогу для видобутку корисних копалин на Місяці. Оскільки людство зараз планує повернення на Місяць у рамках програми «Артеміда», у нас з’являється унікальна можливість перевірити цю гіпотезу.
Читайте також: Око моряка: вчені показали, як виглядає один з найбільших одноклітинних організмів на планеті
