Сучасна цивілізація настільки інтегрована в цифровий простір, що будь-яке короткочасне переривання зв’язку сприймається як суттєва перешкода для повсякденної діяльності, проте питання про можливість повного та одночасного краху глобальної мережі залишається предметом глибоких наукових дискусій. Інтернет за своєю природою є «мережею мереж», що характеризується високим рівнем неоднорідності, розподіленої асинхронності та випадковості, що робить його надзвичайно стійким до локальних збоїв. Як зазначає професор Джордж Цибенко з Дартмутського коледжу, повний вихід системи з ладу вимагав би неймовірних ресурсів або катастрофічного збігу обставин, оскільки архітектура передачі даних передбачає розбиття інформації на пакети, які автоматично шукають найшвидші альтернативні маршрути у разі пошкодження окремих вузлів. Навіть фізичне руйнування великих інтернет-хабів або перерізання підводних магістральних кабелів призводить лише до тимчасових регіональних затримок, але не до глобального колапсу, оскільки локальні мережі здатні зберігати автономну функціональність, пише T4.
Найбільш реальною загрозою, здатною спричинити масштабний та тривалий параліч світової мережі, вчені називають екстремальні космічні явища, зокрема потужні сонячні супербурі рівня події Каррінгтона. Такі аномалії здатні індукувати геомагнітні струми, що можуть вивести з ладу супутникову навігацію та пошкодити чутливу електроніку в повторювачах підводних кабелів, ремонт яких у глобальному масштабі може тривати тижнями. Попри існуючі плани відновлення, що включають хмарні резервні системи та автономні генератори, наслідки тривалого відключення вийдуть далеко за межі незручностей, поставивши під загрозу критичну інфраструктуру: від лікарняних ІТ-систем до управління енергомережами та дорожнім рухом.
Водночас науковці наголошують на дивовижній адаптивності інтернету, який парадоксальним чином стає міцнішим у міру свого розширення. Вільям Даттон з Оксфордського інтернет-інституту підкреслює, що збільшення кількості вузлів лише посилює стійкість системи, спростовуючи побоювання щодо її перевантаження. Хоча деякі уряди намагаються обмежувати доступ шляхом фізичного знищення інфраструктури або навмисного зниження швидкості трафіку («дроселювання»), такі заходи залишаються локальними та зазвичай швидко долаються технічними засобами. Таким чином, хоча сценарій «цифрового апокаліпсиса» теоретично можливий у разі безпрецедентного космічного катаклізму, глобальна мережа залишається однією з найбільш живучих систем, коли-небудь створених людством, демонструючи здатність до самовідновлення навіть у найскладніших умовах.
Читайте також: Розміром з літак: вчені показали найважчого птаха, який коли-небудь літав на Землі
Підписуйся на наш Telegram-канал