Хоча історія людства знає безліч періодів нестерпних страждань – від Чорної смерті 1300-х років до жахів світових війн XX століття – історики часто недооцінюють 17 століття як один із найжахливіших часів для життя. Це століття, яке часто називають «Загальною кризою», ознаменувалося безпрецедентним поєднанням глобальних конфліктів, політичних потрясінь, економічної нестабільності та, що критично, кліматичного хаосу. Парадоксально, але водночас це був період, коли для окремих верств населення процвітало багатство і світ ставав більш взаємопов’язаним, пише T4.
Проте, масштаби катастрофи були настільки великими, що вважається, що 17 століття було останнім разом, коли чисельність світового населення скоротилася. Основною причиною цього демографічного спаду була нечувана кількість воєн і конфліктів, які охопили не лише Європу, але й Азію. Серед них — Англійська громадянська війна, війни Фронди у Франції, тривалі голландські та шведські війни, османсько-сефевідські конфлікти, а також завоювання Китаю маньчжурами та війни Моголів і Маратхів в Індії. Вершиною цього кровопролиття стала Тридцятирічна війна (1618-1648), яка затягнула майже всі великі європейські держави у континентальний кошмар. Вона забрала життя до восьми мільйонів людей і перетворила Центральну Європу на спустошений регіон, ставши одним із найсмертоносніших конфліктів в історії.

Автор зображення: Колекція Wellcome (загальнодоступне джерело)
Як і будь-яка глибока історична криза, Загальна криза мала багатогранний характер, але вчені сходяться на думці, що значна частина цих потрясінь була причинно пов’язана з Малим льодовиковим періодом. Згідно з даними NASA, цей неймовірно холодний період тривав приблизно з 1550 по 1850 роки, причому найгостріший пік припав саме на середину 17 століття в Європі, Північній Америці та Азії. Хоча точна причина глобального похолодання до кінця невідома, одне з найпереконливіших пояснень вказує на посилену вулканічну активність, яка, ймовірно, зіграла ключову роль. Це похолодання не було простою зміною сезонів: температура в деяких частинах Західної Європи впала на цілих на 2°C. У Лондоні річка Темза регулярно замерзала, що уможливлювало проведення так званих «Морозних ярмарків», які демонструють, наскільки суворими були кліматичні умови.
Однак холод не обмежувався лише візуально привабливими засніженими пейзажами на європейських картинах. Дослідження 2011 року чітко встановило, що Малий льодовиковий період мав руйнівний вплив на сільськогосподарське виробництво. Це різке падіння врожайності призвело до дефіциту продовольства, масових економічних потрясінь та зростання соціального невдоволення серед населення по всьому світу. Зрештою, цей глобальний кліматичний збій став каталізатором для незліченної кількості воєн, повстань та заколотів у період між 1560 і 1660 роками.
Таким чином, люди 17 століття прекрасно усвідомлювали похмурість своєї епохи. Літопис 1641 року з Китаю описує події як «найгірше з усіх дивних випадків катастроф і повстань», а брошура з Іспанії 1643 року висловлювала підозри, що наближається «кінець світу». Розмірковуючи про власні сучасні кризи, від загострення геополітичної напруженості до кліматичних викликів, вчені закликають озирнутися на Загальну кризу 17 століття, щоб пам’ятати, що навіть найглибші кризи врешті-решт минають, але історія є циклічною, і нові виклики неминуче постають знову.
Цікаво знати: Вчені назвали найбільш “злопамʼятного” птаха на Землі