Дослідження так званої «опівнічної зони» Світового океану, що простягається на глибині понад 1000 метрів, продовжує дарувати науці зустрічі з організмами, чия морфологія здається радше витвором фантазії, ніж земної еволюції. Одним із найменш вивчених та найбільш вражаючих мешканців цієї ефемерної безодні є гігантська фантомна медуза, відома в систематиці як Stygiomedusa gigantea. Ця назва цілком виправдана її масштабами: хоча вона поступається за довжиною медузі левовій гриві, її центральний купол або дзвін може перевищувати один метр у діаметрі. Проте справжній візуальний шок викликають не розміри тіла, а чотири стрічкоподібні ротові щупальця, довжина яких сягає неймовірних 10 метрів. На відміну від більшості кнідарій, цей вид не має типових тонких жалких ниток; замість них він використовує свої гігантські відростки, щоб буквально захоплювати здобич у товщі води та спрямовувати її до ротового отвору, що робить його одним із найефективніших хижаків глибоководдя, пише T4.
Привидний статус цієї істоти підтверджується не лише її зовнішнім виглядом — напівпрозорим червонувато-помаранчевим тілом, що м’яко пульсує в темряві, — але й надзвичайною рідкістю зустрічей із нею. З моменту першого наукового опису в 1899 році людство бачило Stygiomedusa gigantea лише близько ста разів. Нещодавно пілотам дистанційно керованих апаратів (ROV) Океанічного інституту Шмідта вдалося зафіксувати унікальні кадри цієї медузи під час дослідження підводного каньйону Колорадо-Роусон поблизу узбережжя Аргентини. Хоча цей екземпляр був помічений на відносно невеликій глибині 253 метри, основний ареал виду пролягає значно глибше — аж до 6700 метрів, де екстремальний тиск і повна відсутність сонячного світла створюють умови, недоступні для більшості живих істот. Саме обмеженість глибоководних технологій протягом десятиліть залишала фантомну медузу загадкою, адже вчені визнали її окремим видом лише через 60 років після першої знахідки.
Фотографія Ентоні Гілберта.
На сьогодні науці відомо, що Stygiomedusa gigantea є космополітом і мешкає в усіх океанах планети, за винятком Північного Льодовитого. Найбільша концентрація спостережень зафіксована в Південному океані, зокрема біля узбережжя Антарктичного півострова, де у 2022 році дослідникам також вдалося отримати високоякісне відео цього велетня. Попри ці розрізнені свідчення, спосіб життя, особливості розмноження та точний раціон гігантської фантомної медузи залишаються великою біологічною таємницею. Вона втілює в собі приховану велич океанічних глибин — екосистеми, яка залишається менш дослідженою, ніж поверхня Місяця чи Марса. Кожна нова поява цього «привида» перед об’єктивами глибоководних камер надає вченим безцінні дані для розуміння того, як життя адаптується до умов вічної ночі та холоду, зберігаючи при цьому такі грандіозні форми та розміри.
Читайте також: Вчені розкрили таємницю помаранчевої акули з Коста-Рики
