У світі природи існує витривалість, яка межує з науковою фантастикою, і жодна істота не демонструє це краще, ніж звичайний тарган. Ці комахи здатні продовжувати життєдіяльність протягом кількох днів і навіть тижнів після повного відділення голови від тулуба. Це явище, яке для людини означало б миттєву смерть, для таргана є лише початком повільного згасання, причиною якого стає не сама травма, а неможливість споживати їжу та воду. Ключ до такого моторошного «безсмертя» криється у фундаментальних відмінностях між фізіологією ссавців і комах, зокрема у будові їхньої кровоносної, дихальної та нервової систем, пише T4.

На відміну від людей, які гинуть від обезголовлення через масивну крововтрату та різке падіння артеріального тиску, таргани мають незамкнену кровоносну систему з набагато нижчим тиском. Коли голова відділяється, кров не б’є фонтаном, а швидко згортається в місці розриву, утворюючи своєрідну пробку, яка герметизує «шию» і запобігає подальшій втраті рідини. Окрім того, ці істоти не дихають через рот чи ніс, тому мозок не потрібен для контролю процесу надходження кисню. Повітря потрапляє в їхнє тіло через спеціальні отвори — дихальця, розташовані на сегментах черевця, а газообмін відбувається пасивно через систему трахей, що дозволяє організму функціонувати автономно навіть без центрального “керівництва”.

Звучить як фантастика, але тарган може прожити без голови кілька днів.

Ще однією причиною такої автономності є децентралізована нервова система комах. Якщо людський мозок є незамінним центром керування всім тілом, то у таргана нервові вузли, або ганглії, розподілені по всьому тілу в кожному сегменті. Ці локальні «мозкові центри» здатні самостійно підтримувати базові рефлекси, такі як стояння на лапках, реакція на дотик і навіть прості рухи, тому обезголовлене тіло може продовжувати реагувати на зовнішні подразники. Відомий біохімік і фізіолог Джозеф Кункель з Університету Массачусетса, чиї дослідження часто цитуються в контексті цього феномену, пояснює, що голова таргана більше служить для обробки сенсорної інформації та харчування, ніж для підтримки миттєвого життя. У підсумку, така «зомбі-комаха» помирає не від самої рани, а банально від голоду та зневоднення, оскільки без ротового апарату вона втрачає здатність поповнювати запаси енергії.

Читайте також: Жива скамʼянілість: у США стартує полювання на рибу, яка старша за динозаврів

Exit mobile version