Щовесни мільярди австралійських метеликів-богонгів (Agrotis infusa) вирушають в епічну подорож на 1000 кілометрів. Їхня мета — кілька високогірних печер, де вони можуть пережити спекотне літо. Але найдивовижніше в цій міграції не відстань, а те, як вони знаходять шлях. Нове дослідження показало, що ці комахи є першими відомими безхребетними, здатними орієнтуватися за зірками, пише T4.
Фото: д-р Аджай Нарандра (Університет Маккуорі, Австралія)
Загадка навігації метеликів-богонгів полягала в тому, що кожне нове покоління здійснює цю подорож самостійно, без супроводу старших особин, які б могли показати дорогу. Вчені довго намагалися зрозуміти, яка система дозволяє їм безпомилково знаходити ті самі печери рік у рік.
Попередні роботи показали, що метелики використовують магнітне поле Землі як компас. Однак цей метод не є абсолютно надійним через локальні аномалії та сонячну активність. Щоб перевірити інші гіпотези, команда вчених під керівництвом професора Еріка Ворранта з Лундського університету провела експеримент у спеціальному симуляторі польоту, схожому на планетарій. Вони вимкнули магнітне поле і проєктували на стелю зображення зоряного неба.
Фото: Ерік Воррант
Результати були вражаючими. Коли зірки були розташовані у своєму природному положенні, метелики летіли в правильному міграційному напрямку. Але коли вчені «перевернули» небо, змінивши північ і південь місцями, метелики розвернулися і полетіли у протилежному напрямку. Це стало прямим доказом того, що вони, подібно до давніх мореплавців, використовують зірки для навігації.
Дослідники вважають, що метелики навряд чи розпізнають окремі сузір’я. Найімовірніше, вони орієнтуються на яскраву смугу Чумацького Шляху та його найяскравішу частину. Ця здатність є особливо дивовижною, враховуючи, що мозок метелика менший за рисове зернятко. Як зазначив професор Воррант, це свідчить про те, що «еволюція набагато розумніша за нас».
Фото: Ерік Воррант
Водночас це дивовижне явище перебуває під загрозою. Декілька років тому посуха спричинила скорочення популяції метеликів на 99%, що поставило на межу виживання тварин, які ними харчуються, наприклад, гірського кускуса-пігмея. Хоча цього року чисельність метеликів відновилася, зміна клімату та частіші посухи можуть мати для цих унікальних нічних мандрівників та їхньої екосистеми фатальні наслідки. Дослідження, опубліковане в журналі Nature, відкриває нову сторінку у вивченні навігаційних здібностей комах і нагадує про крихкість природних чудес.
Читайте також, скільки часу проживе людство після народження останньої дитини.
Підписуйся на наш Telegram-канал