Між Азією та Австралією проходить дивовижна й водночас невидима межа, яка десятки мільйонів років визначає, як розвивається тваринний світ по обидва боки. Це так звана лінія Воллеса — біогеографічна межа, яка різко розділяє фауну двох континентів, пише T4.

Близько 30 мільйонів років тому Австралійська тектонічна плита зіткнулася з Євразійською, утворивши архіпелаг островів. Це змінило океанічні течії, створило нові кліматичні зони та стало каталізатором еволюційного поділу. На захід від лінії (Індонезія, Малайзія) почали розвиватися мавпи, слони, тигри та носороги. На схід (Нова Гвінея, Австралія) — сумчасті, єхидни, папуги, гризуни.

Лінія Воллеса. (PBS Eons/YouTube)

У XIX столітті британський натураліст Альфред Рассел Воллес, досліджуючи острови Індонезії, помітив різку різницю у тваринному світі, що спостерігалася навіть на відстані кількох десятків кілометрів. Він описав цю межу між островами Балі та Ломбок шириною лише 24 км як рубіж між двома великими зоогеографічними зонами.

Пізніше Воллес став співтворцем теорії еволюції, незалежно від Дарвіна. Його уявна лінія, хоч і дещо умовна, залишається потужним еволюційним індикатором.

Лінія Воллеса. (Gunnar Ries/Wikimedia Commons/CC BY-SA 2.5)

Лінія Воллеса проходить через глибокі океанічні протоки, зокрема Ломбокську. Навіть під час льодовикових періодів, коли рівень океану був нижчий, ці протоки залишалися занадто глибокими, щоб тварини могли їх подолати.

Це стосується не лише ссавців. Навіть птахи, рептилії й деякі види риб або мікроорганізмів не перетинають цю межу, демонструючи генетичну відмінність з обох боків.

У 2023 році вчені проаналізували понад 20 000 видів хребетних і виявили: тварини з Південно-Східної Азії формувалися в умовах вологого клімату, що сприяло розселенню через тропічні острови. Водночас фауна Австралії еволюціонувала в більш сухих умовах, через що менш успішно адаптувалася до тропіків.

Деякі тварини, як-от летючі миші, варани, макаки чи жуки, здатні долати цю межу. Це свідчить про те, що лінія Воллеса — не абсолютна стіна, а швидше перехідна зона з обмеженим обміном видами. Та попри це, вона залишається одним з найкращих прикладів того, як геологія, клімат і біологія разом формують напрямки еволюції.

Читайте також, що роблять кити при наближенні туристів.

Exit mobile version