У світі флори, де більшість рослин покладаються виключно на фотосинтез, існує невелика, але інтригуюча група хижаків, які еволюціонували, щоб харчуватися м’ясом. Серед них — надзвичайно рідкісна та красива рослина Drosera silvicola (карликова росичка), що зустрічається лише в деяких частинах Західної Австралії. Цей вид, часто прикрашений яскраво-рожевими квітами, приманює нічого не підозрюючих комах своїми липкими щупальцями, пише T4.
Росичка захоплює і перетравлює здобич за допомогою спеціалізованих ферментів, щоб отримати життєво важливі поживні речовини, такі як азот і фосфор, яких катастрофічно бракує у ґрунті її природного середовища. Хижі рослини, які розвинули цю здатність незалежно у різних частинах світу, є яскравим прикладом адаптації до бідних на поживні речовини ґрунтів.

Ситуація для Drosera silvicola вважалася критичною: раніше вчені знали лише про дві невеликі популяції, обидві з яких перебували під загрозою знищення посеред гірничодобувних розробок. Уряд Західної Австралії вніс цей вид до пріоритетного рівня 1, що вказує на його надзвичайну рідкість і потенційну загрозу зникнення. У пошуках нових осередків виживання, Австралійська служба охорони дикої природи (AWC) організувала експедицію у дикі місцевості країни Ваджук.
Після двох днів безрезультатних пошуків, дослідникам, які зробили останній гак у лісі Джарра, несподівано пощастило: вони натрапили на квітучу та здорову популяцію Drosera silvicola, розташовану за 70 кілометрів від її нині відомої території. Тіло Крюгер, аспірант Університету Кертіна та експерт із м’ясоїдних рослин, описав цей момент як «повний шок» та «величезну перемогу для охорони природи». Нова колонія процвітала на відкритій місцевості з високими хребтами та схилами, що є ідеальним середовищем для цього виду.
Автор зображення: Тіло Александер Крюгер/Австралійська служба охорони дикої природи.
Хоча ця знахідка одразу не знімає ризиків зникнення, вона свідчить про те, що Drosera silvicola, можливо, не знаходиться в такому скрутному становищі, як вважалося раніше. Відкриття підкреслює критичну важливість заповідників, таких як Паруна, для збереження унікального біорізноманіття Західної Австралії, особливо регіону, який уже відомий тим, що тут зареєстровано понад 150 видів хижих рослин.
Читайте також: Нижчий за однорічну дитину: як виглядає найменший у світі кінь