Наукове співтовариство привернуло увагу до незвичайної тварини, відомої як гривастий вовк (Chrysocyon brachyurus), який виділяється своєю величною поставою, коричневим хутром, довгими ногами, великими вухами та пишним хвостом.
На перший погляд він нагадує лисицю, хоча його назва може ввести в оману, асоціюючись із вовками. Проте, ця унікальна істота не є близькою родичкою ані лисиць, ані вовків. Цікавість полягає в тому, що ж таке гривастий вовк насправді?
Виявляється, гривасті вовки є найбільшими представниками собачих у Південній Америці та посідають четверте місце у світі за розмірами серед собакоподібних. Вони є єдиними представниками свого роду Chrysocyon, що робить їх унікальною групою серед собачих. Їх відмітні чорні ноги, яскрава руда шерсть та великі вуха зробили їх неповторними у тваринному світі. Назва “гривастий вовк” походить від характерної чорної смуги хутра, що тягнеться вздовж шиї та спини цих тварин, а їх наукова назва Chrysocyon перекладається як “золотий пес”.
Ці неповторні істоти мешкають у центральній частині Південної Америки, охоплюючи територію від Бразилії до Парагваю, Аргентини, Болівії та Перу. Загальна популяція, за оцінками МСОП, складає близько 17 000 особин. Гривасті вовки адаптовані до різноманітних екосистем, включаючи савани та луки, проте вони зіткнулися з загрозами через втрату середовища проживання, незаконне полювання та дорожньо-транспортні інциденти.
Щодо їхньої дієти, гривасті вовки виявились досить всеїдними. Вони харчуються фруктами, овочами, дрібними ссавцями та інколи комахами. “Золоті собаки” полюбляють ласувати такими тваринами, як куї, що схожі на диких морських свинок, та птахами. Окремою стравою у їх раціоні є лобейра, відома як “вовча ягода”, яка схожа на помідори та слугує одним із улюблених делікатесів цих тварин.
Коли мова заходить про спілкування, гривасті вовки відрізняються від своїх далеких родичів вовків. Замість традиційного виття вони видають гучний ревучий гавкіт, який служить засобом попередження інших особин про свою присутність у певній території. Це дозволяє їм уникати небажаних зустрічей і підтримувати дистанцію між собою. Попри свою схильність до самотності, гривасті вовки можуть збиратися разом під час періоду розмноження, що зазвичай триває близько місяця.
Ця неймовірна істота, яка поєднує в собі ознаки кількох тварин і має унікальні адаптації до свого середовища, залишається однією з найбільш загадкових і вражаючих тварин Південної Америки. Їхня здатність адаптуватися до різноманітних екосистем та їхній унікальний спосіб життя продовжують привертати увагу науковців та природоохоронців з усього світу, підкреслюючи важливість збереження цих видатних представників дикої природи.
