Світ природи сповнений несподіванок, і навіть ті істоти, що здаються звичайними, можуть приховувати дивовижні та навіть небезпечні таємниці. Одним із таких відкриттів, що свого часу шокувало наукову спільноту, стало виявлення найотруйнішого птаха на планеті – пітогу темноголового (Pitohui dichrous). Цей пернатий мешканець Нової Гвінеї, на перший погляд, нічим не виділяється з-поміж інших співочих птахів, проте його захисний механізм перевершує всі очікування, розповідає T4.
Протягом тривалого часу вважалося, що отруйні істоти — це переважно плазуни, земноводні чи комахи. Однак у 1990-х роках вчені, працюючи в тропічних лісах Нової Гвінеї, зіткнулися з незвичайним явищем. Орнітологи, що ловили птахів для досліджень, помітили, що контакт із пітогу темноголовим викликає дискомфорт: оніміння, печіння шкіри, а іноді й сильне чхання та подразнення очей. Спочатку ці симптоми приписували випадковому контакту з якимись рослинами або комахами.
Проте подальші дослідження, очолювані американським орнітологом Джеком Дамбахером, підтвердили шокуючу гіпотезу: сам птах є отруйним. З’ясувалося, що в шкірі, пір’ї та навіть м’язах пітогу темноголового міститься потужна нейротоксична речовина – батрахотоксин. Це та сама отрута, яку виробляють деякі види жаб-дереволазів з Центральної та Південної Америки, відомих як “отруйні дротики”. Цікаво, що птах не виробляє токсин самостійно, а отримує його з їжею – ймовірно, з певних видів жуків, які є частиною його раціону. Це приклад явища, відомого як секвестрація токсинів, коли організм накопичує токсичні речовини з навколишнього середовища для власного захисту.
Для самого пітогу батрахотоксин слугує ефективним хімічним захистом від хижаків. Будь-який потенційний ворог – змія, хижий птах чи навіть людина – який спробує поласувати пітогу, зіткнеться з неприємними, а іноді й небезпечними наслідками. Гіркий смак і токсична дія отрути швидко відбивають бажання повторювати таку спробу. Також отрута захищає птаха від паразитів, таких як кліщі та воші.
Зовні пітогу темноголовий – це середній за розміром співочий птах з яскравим чорно-помаранчевим оперенням. Саме ці контрастні кольори, ймовірно, є апосематичним забарвленням, тобто попереджувальним сигналом для хижаків про його токсичність. Подібне забарвлення зустрічається у багатьох отруйних тварин у природі.
Відкриття отруйного птаха стало важливим кроком у розумінні біорізноманіття та еволюційних адаптацій. Воно показало, наскільки різноманітними можуть бути механізми захисту в живих організмах і що не варто судити про небезпеку лише за зовнішнім виглядом. Пітогу темноголовий – це живий доказ того, що природа завжди готова дивувати нас, розкриваючи свої найнеочікуваніші таємниці.
Читайте також: Важать понад 40 кг: як за півроку змінилися “люті вовки”, відроджені Colossal Bioscience
