Нове дослідження, опубліковане в журналі Environmental Science & Technology Letters, показало, що один з районів Північної Кароліни може претендувати на звання найтоксичнішого місця на Землі. Саме тут науковці зафіксували рекордні концентрації перфторвуглецевої кислоти, відомої як PFAS. Ці синтетичні забруднювачі вже кілька десятиліть викликають занепокоєння через свою надзвичайну стійкість та здатність накопичуватися у воді, ґрунті, живих організмах і людських тканинах. У деяких точках П’ємонту рівень PFAS у стічних водах досяг 12 мільйонів частин на трильйон. Це приблизно в три мільйони разів вище за норму, яку вважає безпечною Агентство з охорони навколишнього середовища США, пише T4.
Для виявлення джерела забруднення команда Університету Дьюка застосувала новий підхід. Замість того, щоб шукати звичні форми PFAS, які входять до стандартного протоколу перевірки, дослідники проаналізували прекурсори цих сполук. Це наночастинки, що повільно перетворюються на стабільні та токсичні форми PFAS. Саме вони могли залишатися непоміченими у звичайних тестах, але водночас накопичуватися у водних системах. Результати виявилися приголомшливими. Технологія очищення стічних вод Берлінгтона, яка використовує високу температуру і тиск, прискорювала трансформацію прекурсорів у повноцінні PFAS. Тобто очисні споруди фактично збільшували токсичність потоку, що виходив у довкілля.
Порівняння вхідної та вихідної води показало, що кількість PFAS після очищення зростала в рази. Щойно процес нагрівання і тиску вимкнули, рівень токсичних форм різко впав. Та навіть тоді прекурсори продовжували залишатися в шламових відходах. Цей матеріал надалі потрапляв на сільськогосподарські поля, де з часом розклався на ще рухоміші та шкідливі сполуки. Пошук джерела цих прекурсорів привів команду до місцевого текстильного заводу. Під час обробки матеріалів підприємство змивало PFAS до каналізації, що зрештою забруднювало водойми, підземні джерела та питну воду. Після перетворення прекурсорів рівень PFAS у стічних потоках, пов’язаних з виробником текстилю, підстрибнув на десятки тисяч відсотків. За словами дослідників, реакція обладнання була настільки різкою, що вимірювальні прилади залишалися непридатними більше тижня.
Ці дані дають розуміння того, наскільки невловимими можуть бути джерела PFAS та наскільки легко вони залишаються непоміченими при стандартному контролі. Навіть сучасні аналітичні технології не завжди виявляють цілі групи забруднювачів, якщо дослідники не змінюють методологію. Накопичення таких речовин у воді та ґрунтах створює небезпеку на десятиліття, оскільки PFAS практично не розкладаються природним шляхом. Саме тому район П’ємонту нині вважається одним з найбільш токсичних місць на планеті, а результати роботи дослідників можуть стати ключем для виявлення прихованих джерел забруднення в інших регіонах світу. Науковці наголошують, що боротьба з PFAS залежить не лише від технологій очищення, а й від фундаментального перегляду того, якими хімічними сполуками користується сучасна промисловість.
Читайте також: Вчені розповіли, коли люди вперше почали їсти м’ясо
Підписуйся на наш Telegram-канал