Мікропластик став невід’ємною частиною нашого світу, проникнувши не лише в найвіддаленіші куточки Землі — від глибин Маріанської западини до запечатаних печер, — але й у тіла живих організмів, включно з нашими власними органами, рідинами та навіть мозком. У той час як лікарі терміново досліджують вплив цих чужорідних матеріалів на здоров’я людини, вчені виявляють, що вони вже завдають значної шкоди набагато меншим організмам. Тривожні нові дані, детально описані в дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Science & Technology вченими з Карлтонського університету в Оттаві та Національного центру дослідження дикої природи Канади, виявили шокуючий факт: цвіркуни, яких годували їжею, забрудненою мікропластиком, протягом семи тижнів збільшилися у розмірах у вражаючі 25 разів, пише T4.
Цей експеримент є особливо показовим, оскільки цвіркунам також пропонували можливість вживати натуральну, незабруднену їжу. Результати продемонстрували, що комахи спочатку не могли розрізняти пластик і справжню їжу, але згодом їх почало приваблювати забруднене пластиком середовище. У документі зазначено: «Коли цвіркунам запропонували вибір між незабрудненою та забрудненою пластиком їжею, вони спочатку не віддавали перевагу незабрудненій їжі, але потім, через дев’ять днів, значно змістилися в бік забрудненої пластиком їжі». Чим більшими ставали ці комахи, тим більше також роздувалися їхні роти. Ця зміна призвела до того, що цвіркуни почали частіше споживати більші пластикові частинки, оскільки вони харчуються лише тим, що не перевищує розмір їхнього рота. Співавтор дослідження Маршалл Рітч зазначив, що як тільки частинка ставала достатньо великою, щоб її можна було з’їсти, цвіркуни продовжували вживати її до кінця свого життя.

Ситуація ускладнюється тим, що дослідники виявили: цвіркуни під час травлення розщеплювали мікропластик на нанопластик, перетворюючи його на ще більшу, і при цьому важче відстежувану, загрозу для навколишнього середовища. Пов’язані дослідження вже показали, що споживання мікропластику негативно впливає на інших безхребетних, включаючи морських равликів та дощових черв’яків. Більше того, ця речовина проникає навіть до личинок мошок — дрібних мух, що мешкають в Антарктиді, одному з найвіддаленіших регіонів Землі.
Ентомолог Джек Девлін, співавтор дослідження, опублікованого в журналі Science of the Total Environment, зазначив, що хоча рівень пластику в Антарктиді все ще набагато нижчий, ніж на більшій частині планети, тепер можна стверджувати, що мікропластик потрапляє в систему і на достатньо високих рівнях починає змінювати енергетичний баланс комах. На щастя, Девлін додав, що «навіть за найвищих концентрацій пластику виживання не знизилося», і базовий метаболізм комах також не змінився, тож «на перший погляд, здавалося, що у них все добре». Однак сам факт забруднення мікропластиком навіть крихітних комах у Антарктиді не віщує нічого доброго. Девлін згадував, що спочатку він вважав, що Антарктида — це одне з останніх місць, де з цією проблемою не стикаються, але після роботи з цими неймовірними маленькими комахами, які живуть там, де немає дерев і майже немає рослин, він все одно знайшов пластик у їхніх нутрощах. Це дійсно показує, наскільки всеосяжною є проблема мікропластикового забруднення.
Не пропустіть: Вчені показали частину тіла людини, яку вважають “місцем, де живе душа”


Підписуйся на наш Telegram-канал