Уявіть собі роботу доглядача в музеї, де одним із ваших обов’язків є прибирання скла у вольєрі великої ящірки. Але замість звичайного бруду ви щоразу витираєте білі кристалічні плями, схожі на патьоки солі. Саме з такою ситуацією стикаються ті, хто доглядає за чауквалою — дивовижною пустельною рептилією, для якої чхання сіллю є життєво необхідним процесом, пише T4.
Цей білий наліт, що часто залишається навколо ніздрів ящірки, — це не звичайний слиз і не ознака хвороби. Це концентровані кристали солей бікарбонату калію та натрію, які тварина виводить зі свого організму. Без цього, на перший погляд, дивного механізму чауквала ризикувала б загинути від зневоднення у суворих пустелях Північної Америки. Її раціон переважно складається з рослин, що містять велику кількість солі, а доступ до прісної води вкрай обмежений. Майже всю вологу ящірка отримує з їжі, а разом з нею — і надлишок мінералів. Щоб уникнути «передозування» сіллю, еволюція подарувала чауквалі спеціальні залози, що відфільтровують надлишки солей з крові та виводять їх через ніс.
Варто зазначити, що чауквала не єдина у своєму вмінні. Подібний механізм використовують, наприклад, морські ігуани на Галапагоських островах, які харчуються солоними водоростями, та мангрові варани, здатні пити морську воду. Проте унікальність чауквали полягає в тому, що вона живе далеко від узбережжя, у скелястих пустелях, таких як Долина Смерті — одне з найспекотніших місць на Землі. Ця ящірка чудово пристосована до екстремальних температур і веде активний спосіб життя навіть тоді, коли повітря прогрівається до +49 °C.
Окрім соляного чхання, чауквала має й інші вражаючі механізми виживання. У разі небезпеки вона миттєво випускає повітря з легень, сплощує своє тіло і забивається у найвужчу щілину між камінням. Опинившись у безпеці, ящірка знову надуває легені, розпираючи себе зсередини так, що жоден хижак не може її звідти витягти. Тож хоча її життя в екстремальних умовах може здатися складним, чауквала до нього чудово підготовлена. І кожен її солоний «апчхи» — це не просто дивацтво, а блискучий приклад еволюційної адаптації, хоч і не надто приємний для музейних доглядачів.
Читайте також про хижака, який існував ще до появи динозаврів.
Підписуйся на наш Telegram-канал