Для сучасного спостерігача з космосу наша планета — це яскраво-блакитна «мармурова» кулька. Однак, якби ми повернулися у часі на 700 мільйонів років назад, ми б не впізнали свій дім. Земля виглядала як сліпучо-біла снігова куля, скута льодом від полюсів до тропіків, пише T4.
Нове дослідження, опубліковане в Earth and Planetary Science Letters, кидає виклик уявленню про те, що планета була повністю мертвим шматком льоду. Науковці знайшли докази існування «оазисів» відкритoї води, які стали рятувальним колом для життя.
Епоха великого холоду
Цей період відомий як кріогеній (від 720 до 635 мільйонів років тому). Тоді масивні льодовикові щити вкрили всю планету, а температура поверхні падала до -50°C.

Ситуацію погіршував ефект альбедо: яскрава біла поверхня льоду відбивала сонячне світло назад у космос, не дозволяючи планеті нагрітися.
«Земля залишалася замкненою в цьому екстремальному кліматичному стані, який отримав назву «Земля-снігова куля», протягом десятків мільйонів років».
Кам’яний архів Шотландії
Раніше вчені вважали, що кілометровий шар льоду повністю розірвав зв’язок між океаном і атмосферою, зробивши клімат статичним. Але знахідка на островах Гарвеллах (Шотландія) змінила все.
Дослідники вивчили унікальні скельні породи, що утворилися під час стюртського зледеніння (720–660 млн років тому). Вони знайшли шаруваті осадові породи — варви. Це своєрідний природний календар:
- Осад повільно накопичувався на дні стародавнього водоймища.
- Ці шари діють як «чорна скринька», записуючи зміни клімату рік за роком.
- Вчені проаналізували купу каміння завтовшки шість метрів, що містить близько 2600 таких шарів.
Читайте також: Вчені збираються побудувати гігантську стіну, щоб врятувати світ від потопу
Пульс планети: Ель-Ніньйо під час льодовикового періоду
Аналіз показав, що клімат на «Землі-сніжці» був напрочуд динамічним. Шари осаду зафіксували циклічні зміни, які разюче нагадують сучасні кліматичні ритми.
Найбільшим сюрпризом стало виявлення слідів явища Ель-Ніньйо — підвищення температури води в Тихому океані, яке сьогодні відбувається кожні кілька років.
«Ми б точно не очікували циклів Ель-Ніньйо… це вимагає безперебійної комунікації між атмосферою та океанами, що важко уявити у світі, вкритому льодом».
Рятівні оазиси життя
Як зазначає The Сonversation, наявність таких кліматичних циклів означає одне: океан не міг бути повністю замерзлим. Комп’ютерне моделювання підтвердило цю гіпотезу. Якби хоча б 15% поверхні океану були вільними від льоду, кліматична система продовжувала б працювати.
Вчені припускають, що в тропіках існували ділянки відкритої води — оазиси. Саме вони дозволили вижити складним організмам.
Більше того, цей суворий період міг стати поштовхом для еволюції. Льодовики перемелювали гірські породи, насичуючи океан фосфором, що згодом призвело до вибуху біорізноманіття.
Замість мертвої крижаної планети, наука тепер малює картину світу, де життя тулилося у відкритих водах серед льодів, готуючись до майбутнього розквіту.
Читайте також: Вчені показали найбільше дерево на Землі: воно важче за 15 синіх китів