Усі сучасні люди належать до виду Homo sapiens (латиною «людина розумна»), який з’явився близько 300 000 років тому. Проте наш рід Homo є набагато давнішим. Тож який людський вид є найдавнішим з відомих науці? Виявляється, чіткої відповіді на це питання не існує, пише T4.
Найдавнішим людським видом, про який вчені знають напевно, є Homo habilis, або «людина вміла». Цей примат, що використовував знаряддя праці та ходив прямо, мешкав в Африці в період від 2,4 до 1,4 мільйона років тому.
Більшість еволюційних теорій припускають, що H. habilis еволюціонував від більш раннього роду приматів під назвою Australopithecus (латиною «південна мавпа»). Наш рід Homo зазвичай відрізняють від австралопітеків за меншими зубами та відносно великим мозком, що, ймовірно, і призвело до активнішого використання кам’яних знарядь.
Однак еволюція — це поступовий процес, і встановити точну мить появи нового виду надзвичайно складно. Як пояснює палеоантрополог Тім Д. Вайт з Каліфорнійського університету в Берклі, не було такого моменту, щоб самка австралопітека народила дитину і назвала її Homo.
Риси, характерні для роду Homo, такі як менші зуби та більший мозок, мали поступово виникати в популяціях австралопітеків. Тому не існує чіткої дати походження нашого роду; натомість, вчені вважають, що рід Homo виник десь у проміжку між 3 та 2 мільйонами років тому.
Ситуацію ускладнюють знахідки, зроблені в Африці з 1970-х років. Дослідники виявили скам’янілості, які приписали іншому давньому виду, Homo rudolfensis. Ці рештки мають приблизно такий самий вік, як і H. habilis — до 2,4 мільйона років.
H. rudolfensis, схоже, був фізично більшим, мав більший мозок та більш пласке обличчя, що робило його дещо схожим на сучасних людей. Проте, за даними Смітсонівського національного музею природної історії, існує «лише одна справді хороша скам’янілість» цього виду. Цього недостатньо, щоб упевнено сказати, чи був H. rudolfensis окремим видом, нетиповим представником H. habilis, чи навіть австралопітеком з аномально великим мозком.
Палеоантрополог Рік Поттс, керівник програми походження людини Смітсонівського інституту, зазначає, що ще давніші скам’янілості з Африки, схоже, належать до роду Homo і можуть бути старшими за обидва згадані види.
Найдавніші з цих фрагментів датуються віком близько 2,8 мільйона років. Однак це лише уламки — кілька кісток щелепи та зубів. Цього замало, щоб стверджувати, що вони належать до нового, ще не названого виду Homo. Таким чином, цілком імовірно, що перший людський вид ще не знайдено.
«Навколо спроб дізнатися більше про походження роду Homo існує багато захоплення, але водночас і багато невизначеності», — підсумовує Поттс.
Читайте також, як життя в Антарктиді змінило дослідників.
Підписуйся на наш Telegram-канал