У світі дикої природи сталося справжнє диво, що викликало водночас і захоплення, і серйозне занепокоєння вчених. На півдні Бразилії, поблизу міста Вакарія, у 2021 році було знайдено самку псових, яку збила машина. Те, що спочатку здавалося звичайною аварією, швидко перетворилося на неймовірну загадку. Ветеринари та вчені були спантеличені її незвичайною зовнішністю, яка не відповідала профілю жодного відомого виду, змусивши їх поставити під сумнів усе, що вони знали про диких псових, пише T4.
Початкові обстеження показали, що ця тварина не була ані домашнім собакою (Canis lupus familiaris), ані дикою лисицею, а чимось проміжним. Подальший генетичний аналіз виявив дивовижну правду: істота виявилася гібридом домашнього собаки та пампасної лисиці (Lycalopex gymnocercus), виду, що мешкає на луках Південної Америки. Це відкриття, опубліковане в журналі Animals, тепер офіційно підтверджено як перший у світі науково визнаний гібрид між цими двома видами, які відокремилися від спільного предка приблизно 6,7 мільйона років тому.
Дослідники з Федерального університету Ріу-Гранді-ду-Сул використали передові генетичні методи, щоб встановити, що гібрид, який отримав назву догксім, мав 76 хромосом. Це унікальне число розташоване точно між 78 хромосомами домашніх собак і 74 хромосомами пампасної лисиці. Такий генетичний склад викликав більше питань, ніж відповідей, змушуючи багатьох розмірковувати про наслідки для збереження дикої природи.
Хоча генетичний склад догксіма був надзвичайним, його фізичні характеристики не менш вражали. Тварина мала видовжену морду та густе, грубе хутро, характерні для пампасної лисиці, але також демонструвала такі собачі риси, як гавкіт та грайливий характер. Проте, на відміну від собак, вона відмовлялася від обробленої їжі, такої як сухофрукти, і надавала перевагу живим гризунам — поведінка, яка частіше асоціюється з дикими лисицями. Флавія Феррарі, захисниця навколишнього середовища, яка доглядала за твариною під час її реабілітації, описала її як “не собаку, не лисицю, а неймовірного гібрида”. Вона зазначила, що догксім був боязким та обережним, на відміну від типового собаки, але йому бракувало звичайної агресії диких псових при контакті з людиною. На жаль, догксім загинув у 2023 році, лише через кілька місяців після його відкриття, що змусило дослідників замислитися над ширшими наслідками його існування.
Вчені серйозно стурбовані тим, що народження догксіма — це не одноразова аномалія, а частина ширшої тенденції зростання гібридизації між дикими псовими та домашніми собаками. Оскільки діяльність людини розширюється в колись незайманих середовищах, дикі види, як-от пампасна лисиця, все частіше контактують з домашніми собаками. Наслідки такої взаємодії можуть бути далекосяжними, зокрема з точки зору генетичних змін та передачі хвороб. Жаклін Бойд, експертка з зоотехніки в Університеті Ноттінгема Трента, зазначила, що присутність догксіма, ймовірно, відображає зростаючий перетин між людськими поселеннями та природними середовищами існування. Вона попередила, що така гібридизація викликає занепокоєння щодо передачі хвороб, оскільки домашні собаки можуть переносити хвороби, які можуть передаватися диким видам, наражаючи їхні популяції на небезпеку. Крім того, генетична інтрогресія — коли ознаки одного виду проникають у генофонд іншого — може загрожувати виживанню пампасної лисиці та інших диких псових у регіоні.
Відкриття догкдогксіму викликало термінові дискусії щодо потенційного впливу гібридизації на популяції диких псових у Південній Америці. Якщо гібридні тварини, такі як догксім, можуть розмножуватися, це може змінити генетичний склад та поведінку місцевих видів, потенційно загрожуючи їхньому виживанню. Експерти стурбовані тим, що такі гібриди можуть підірвати цілісність диких популяцій, впроваджуючи одомашнені риси, зменшуючи генетичне різноманіття та порушуючи природну поведінку. Дослідники зараз закликають до подальших досліджень, щоб з’ясувати довгостроковий вплив гібридизації як на генетику, так і на поведінку диких псових. Хоча випадок з догксімом може бути рідкісним, він сигналізує про зростаючу екологічну проблему у світі, де втручання людини змінює природні середовища існування. Оскільки дика природа стикається зі зростаючим тиском урбанізації та розвитку інфраструктури, повний вплив гібридизації на біорізноманіття ще належить з’ясувати.
Раніше вчені зʼясували, яка особливість дозволяє бірманським пітонам розщеплювати кістки своєї здобичі.
Підписуйся на наш Telegram-канал