Світ приматології зазнав непоправної втрати: Центр еволюційного походження людської поведінки Кіотського університету офіційно підтвердив смерть легендарної шимпанзе на ім’я Ай, чиї когнітивні здібності десятиліттями слугували золотим стандартом у дослідженні інтелекту приматів. Ай, чиє ім’я в перекладі з японської означає «кохання», пішла з життя у віці 49 років внаслідок поліорганної недостатності, спричиненої природними процесами старіння. Прибувши до університету із Західної Африки ще у 1977 році, вона стала центральною фігурою тривалого наукового проєкту, який радикально змінив уявлення людства про межі розумових можливостей великих людиноподібних мавп. Її здатність до навчання та обробки складної символьної інформації дозволила вченим вибудувати експериментальну базу для розуміння еволюції людського когнітивного апарату, пише T4.

Феноменальні досягнення Ай охоплювали володіння понад 100 китайськими ієрогліфами (кандзі), розпізнавання літер англійського алфавіту та розуміння концепції арабських цифр від нуля до дев’яти. Приматолог Тецуро Мацудзава, який працював з нею протягом багатьох років, зазначав, що шимпанзе демонструвала глибоке розуміння абстрактних зв’язків. Наприклад, Ай могла правильно співвіднести китайський ієрогліф, що означає «рожевий», із відповідним кольоровим квадратом на екрані, ігноруючи відволікаючі фактори. Більш того, вона виявляла здатність до візуальної концептуалізації: коли їй показували реальне яблуко, вона використовувала графічні примітиви на комп’ютері — кола, прямокутники та точки — для створення «віртуального» образу фрукта. Такі результати неодноразово публікувалися в провідних наукових виданнях, зокрема в журналі Nature, закріпивши за нею статус «генія» у світових медіа.

Наукова спадщина Ай вийшла за межі її особистих успіхів, коли у 2000 році вона народила сина Аюму. Спостереження за їхньою взаємодією відкрили нові горизонти у вивченні соціальної передачі знань від батьків до нащадків у приматів. Аюму, успадкувавши допитливість матері, продемонстрував вражаючу швидкість зорової пам’яті, що підтвердило гіпотезу про накопичувальний ефект інтелектуального середовища. Дослідники підкреслюють, що Ай була не просто пасивним об’єктом вивчення; її активна участь та природна цікавість дозволили вперше розкрити багатогранні аспекти свідомості шимпанзе. Її смерть знаменує завершення цілої епохи в етології, проте закладений нею фундамент залишається ключовим для подальшого пошуку відповідей на питання про те, як і чому людський розум обрав свій унікальний еволюційний шлях.

Не пропустіть: Що станеться, якщо в Антарктиді народиться дитина: відповідь науковців та дипломатів

Exit mobile version