Зуби часто помилково вважають різновидом кісток, адже вони тверді, білі й також розташовані в скелетній системі. Однак з наукової точки зору зуби не є кістками, і між ними існує низка важливих анатомічних та біохімічних відмінностей, які це підтверджують, пише T4.
Основна функціональна різниця полягає в їх складі та процесах відновлення. Кістки — це живі тканини, які постійно перебудовуються: остеокласти руйнують стару кісткову тканину, а остеобласти утворюють нову. Такий безперервний процес ремоделювання дозволяє кісткам гоїтися після переломів і пристосовуватись до навантажень. Зуби, навпаки, не мають такої здатності до самовідновлення. Вони не піддаються природному загоєнню після серйозних пошкоджень, оскільки їх тверда зовнішня оболонка — емаль — не містить живих клітин.
З емалі й починається ключова анатомічна відмінність. Це найтвердіша речовина в тілі людини, яка складається з понад 95% мінералів, зокрема гідроксіапатиту. Кісткова тканина також містить гідроксіапатит, але в значно меншій концентрації — приблизно 70%, і вона має багатий клітинний склад, який забезпечує її метаболізм. У зубів внутрішні шари — дентин і пульпа — містять нерви та судини, однак самі вони не регенерують так, як кістки.
Також слід враховувати різне походження тканин. Кістки формуються в процесі осифікації — перетворення сполучної тканини на кісткову. Зуби ж розвиваються внаслідок взаємодії ектодермальних та мезенхімальних клітин, і цей розвиток починається ще до народження, але завершується вже після прорізування. Це інша ембріологічна програма, яка вказує на відмінне біологічне призначення.
З точки зору фізіології, кістки виконують численні функції: вони підтримують тіло, захищають внутрішні органи, зберігають мінерали, беруть участь у кровотворенні. Зуби ж мають чітко локалізовану функцію — механічне подрібнення їжі. Їхня спеціалізація у травному процесі робить їх унікальними структурами, які не можна класифікувати просто як частину скелета.
Ще одна принципова відмінність — кістки з’єднані між собою суглобами та м’язами, тоді як зуби фіксуються в щелепах за допомогою пародонтальної зв’язки. Це сполучна тканина, що утримує зуб у кістці, але при цьому дозволяє йому мікроскопічно рухатись під час жування. Таким чином, зуб не є зрощеним з кісткою, а радше вмонтованим у неї.
Попри спільну твердість і мінералізацію, зуби і кістки — це різні анатомічні структури з окремим розвитком, функціями і фізіологією. Сучасна наука класифікує зуби як органи, а не як кістки, і саме ці відмінності мають практичне значення у медицині, стоматології та анатомії.
Читайте також: Білл Гейтс каже, що людство не зникне через зміну клімату: чого насправді варто боятися
Підписуйся на наш Telegram-канал