Шведські дослідники з Лундського університету запропонували нову теорію виникнення грошей, яка відрізняється від класичних концепцій. Їхнє дослідження опубліковане у науковому журналі Journal of Archaeological Method and Theory (JAMT).
Традиційно появу грошей пояснювали двома основними підходами: товарною та хартальною теоріями. Товарна теорія стверджує, що гроші виникли як засіб полегшення бартеру, однак етнографічні дані свідчать, що бартер був рідкісним явищем, а більшість ранніх суспільств спиралися на системи довіри при обміні товарами. Хартальна теорія, навпаки, пояснює появу грошей як інструмент держави, що використовувався для збору податків і дани. Водночас вона не пояснює, як гроші могли виникнути у спільнотах, де ще не існувало державних структур.
Нова гіпотеза пропонує альтернативний підхід: гроші з’явилися як засіб торгівлі на великих відстанях, де довірчі відносини між торговцями були неможливими. Для підтвердження цієї теорії дослідники вивчили дві давні фінансові системи – намистини з мушлі у Північній Америці та бронзові злитки в Європі.
У Північній Америці корінні народи використовували намистини з мушлі як засіб обміну протягом тисячоліть. Вони допомагали організовувати торгівлю між різними племенами, що мали різні мови та культурні традиції. Завдяки намистинам розвивалися торговельні маршрути, які охоплювали тисячі кілометрів, створюючи єдиний економічний простір.
У Європі бронзової доби стандартні бронзові злитки, кільця та сокири використовувалися як своєрідні гроші. Вони мали уніфіковані розміри та вагу, що робило їх зручним засобом розрахунку між регіонами. Оскільки бронзову руду добували лише у певних місцевостях, наприклад, в Альпах та на Британських островах, це сприяло міжрегіональному обміну та економічній інтеграції.
Згідно з дослідженням, гроші, які спочатку виникли для міжнародної торгівлі, згодом проникли у внутрішню економіку і стали важливим інструментом формування державності. Наприклад, у стародавній Каліфорнії використання намистин з мушлі сприяло виникненню перших політичних структур, таких як вождества.
Відкриття шведських вчених не лише змінює уявлення про походження грошей, але й демонструє, що економічні інновації часто виникають у відповідь на потреби міжкультурного спілкування та міжнародної торгівлі.
