Вчений з Університету Аляски у Фербенксі запропонував нову теорію, що може кардинально змінити наші уявлення про реальність. Згідно з нею, фундаментальною властивістю Всесвіту є не простір-час, а сам час, який має не один, а три виміри. Простір у цій моделі виступає лише як вторинний, похідний ефект, пише T4.
Ця ідея, опублікована в журналі Reports in Advances of Physical Science, кидає виклик загальноприйнятій фізиці, яка понад століття розглядає реальність як єдиний чотиривимірний простір-час (три виміри простору плюс один вимір часу). Автор дослідження Гюнтер Клетечка порівнює свою концепцію з живописом: «Ці три виміри часу є первинною тканиною всього, наче полотно картини. Простір все ще існує зі своїми трьома вимірами, але він більше схожий на фарбу на полотні, аніж на саме полотно».
Уявити тривимірний час складно, але можна скористатися аналогією. Перший вимір — це наш звичний рух уперед по прямій лінії, невпинний плин часу. Другий вимір можна уявити як бічну стежку, що перетинає першу. Якби ми могли зійти на неї, ми б залишилися в тому ж моменті «звичайного» часу, але могли б дослідити інші можливі варіанти чи результати цього моменту. Третій вимір — це сам механізм, що дозволяє переходити між цими паралельними шляхами-варіантами.
Теорії про багатовимірний час існували й раніше, але мали суттєві недоліки, зокрема, порушували принцип причинно-наслідкового зв’язку. Нова модель вирішує цю проблему, зберігаючи логіку, за якою причина завжди передує наслідку. Але головна відмінність нової теорії полягає в її практичній перевірці. На відміну від попередніх суто математичних конструкцій, ця модель дозволяє точно відтворити відомі маси фундаментальних частинок, таких як електрони, мюони та кварки, і навіть пояснити, чому вони мають саме такі маси.
Ця розробка може стати важливим кроком на шляху до вирішення однієї з найбільших проблем сучасної фізики — створення єдиної теорії, що об’єднує квантову механіку (світ надмалих частинок) та загальну теорію відносності (гравітацію). Така «теорія всього» дозволила б описати всі чотири фундаментальні сили природи в рамках єдиної математичної структури.
Хоча ідея тривимірного часу може здаватися радикальною, ця нова робота перетворює її з цікавої математичної можливості на фізичну теорію, що піддається перевірці. Вона припускає, що для розгадки найглибших таємниць Всесвіту нам, можливо, доведеться фундаментально переосмислити саму природу реальності.
Читайте також, що приховано всередині Місяця.