У мумії жінки з Південної Америки, датованої XIII–XIV століттями, виявили незвичайні татуювання на обличчі та зап’ясті. Завдяки сучасним методам дослідження вдалося вперше встановити склад фарб, якими робили подібні знаки. Відкриття стало важливим етапом у вивченні культурних практик доколумбових цивілізацій, пише T4.
Зображення, що майже зникли з поверхні шкіри через час, вдалося виявити за допомогою інфрачервоної рефлектографії. Завдяки цьому методу дослідники зафіксували три татуювання, зокрема ледь помітний візерунок у формі латинської літери S на зап’ясті. Найважливіше відкриття — склад пігменту, яким вони були нанесені.
Замість типового для стародавніх культур деревного вугілля, у складі чорнила були знайдені кристали магнетиту та силікати з групи піроксенів, зокрема авгіт. Це перший науково підтверджений випадок використання таких мінералів у татуюваннях на території Південної Америки.
Мумія зберігається в музеї Турина і, ймовірно, була доставлена з Анд до 1931 року. Довгий час вона залишалася мало дослідженою, а татуювання — майже невидимими через потемніння шкіри. Новітні технології дали змогу не лише відновити контури зображень, а й визначити їх мікроскопічний склад.
а) у видимому світлі;
б) інфрачервона рефлектографія на довжині хвилі 950 нм (чорно-біле зображення);
в) помилкове кольорове зображення в ІЧ-діапазоні 500–950 нм.
На думку дослідників, фарби могли виготовлятися з мінералів, поширених у Перу, що вказує на усвідомлений вибір пігменту. Такі татуювання могли мати сакральне або соціальне значення — позначати приналежність до спільноти, ритуальний статус чи інші символічні функції.
Відсутність традиційних інгредієнтів, як-от деревне вугілля, на думку науковців, свідчить про специфічну локальну традицію або особливий ритуальний сенс обраного матеріалу. Це відкриття поглиблює розуміння про духовні й соціальні аспекти життя стародавніх цивілізацій Анд.
