Стародавнє «слоняче кладовище», наповнене масивними кістками, було розкопано вздовж того, що колись було доісторичною річкою на півночі Флориди.
Скам’янілості цих давно вимерлих тварин належать до гомфотерів (Gomphotherium) — родичів сучасних слонів — і датуються приблизно 5,5 мільйонами років тому, епохою міоцену.
«Це було дуже захоплююче, тому що це дало нам можливість не тільки побачити, як виглядала б доросла особина [гомфотер], але й дуже ретельно задокументувати кожну кістку в її скелеті», — сказав Джонатан Блох, куратор палеонтології хребетних у Музеї природної історії Флориди, який разом керував розкопками. «Це захоплююче з наукової точки зору, якщо ви намагаєтеся зрозуміти анатомію цих тварин і щось про їхню біологію та еволюцію», — сказав Блох.
У 2022 році дослідники виявили скарбницю кісток гомфотеру на місці великомасштабних розкопок поблизу Гейнсвілла, відомому як сайт Монтбрук. Хоча екскаватори вже розкопували там деякі кістки гомфотеру, команда була здивована, коли волонтер знайшов залишки особливо великої особини.
«Я почав натрапляти один за одним на кістки пальців ніг і щиколоток», — сказав у своїй заяві Дін Уорнер, учитель хімії на пенсії та волонтер Монбрука. «Коли я продовжував копати, те, що виявилося ліктьовою та променевою кістками [довгі кістки руки], почало відкриватися».
Зрештою команда викопала цілі скелети однієї дорослої особини та щонайменше семи молодих гомфотерів. За оцінками вчених, висота дорослої особини до плечей становить 8 футів (2,4 метра), тоді як її череп і бивні мають довжину понад 9 футів (2,7 метра), що приблизно дорівнює розміру сучасного африканського слона ( Loxodonta africana ) — дивовижного розміру, який встановлює місцевий рекорд для найбільшого гомфотеру.
«Кістки не тільки були набагато більшими, ніж будь-які інші особини, яких ми бачили, але вони насправді були на місці, наче тварина щойно лягла та померла», — сказав Блох.
Ймовірно, тварини померли з різницею в сотні років, а не всі відразу. Дослідники вважають, що доросла тварина потонула в цьому місці, тоді як інші тварини, ймовірно, були знесені водою після смерті та скупчилися на повороті річки. Блох назвав нагромадження «кістковим затором», схожим на те, коли надто багато колод закупорює річку, щоб утворити затор.
Види сімейства гомфотерових зазвичай розрізняються за формою бивня та розміром тіла. Дослідники кажуть, що на бивнях стародавніх звірів Монбрука є унікальна смуга на емалі, що означає, що ці види належать до роду Rhynchotherium. Мільйони років тому ці родичі слонів колись процвітали у відкритих саванах по всій Африці, Євразії та Америці. Проте луки поступово почали замінювати савани в цих районах через похолодання, яке почалося приблизно 14 мільйонів років тому, а конкуренція за обмежені ресурси після прибуття мамонтів і слонів призвела гомфотерів до вимирання приблизно 1,6 мільйона років тому.
За словами вчених, нове відкриття допоможе дослідникам краще зрозуміти життя цих стародавніх хоботних і середовище, в якому вони жили. Згодом публіка зможе побачити найбільший зразок Gomphotherium на виставці.
Блох та його команда планують зібрати скам’янілості з дорослої тварини та розмістити її поруч із масивними скелетами мамонта та мастодонта, які зараз знаходяться в Музеї природної історії Флориди.
Підписуйся на наш Telegram-канал