На початку 1930-х років жителі Бостона стали свідками незвичайного природного явища. З неба падав сніг, що само по собі не було дивиною для цієї місцевості, але колір снігу змусив багатьох затамувати подих – він був червоним. Цей дивовижний інцидент став моторошним відлунням трагічної епохи в історії Америки, відомої як “Пилова чаша”, пише T4.
1930-ті роки стали періодом екологічного лиха, спричиненого безвідповідальним господарюванням на Великих рівнинах. Інтенсивна оранка та знищення природного трав’яного покриву призвели до того, що родючий верхній шар ґрунту перетворився на дрібнодисперсний пил, який вітри піднімали в повітря, утворюючи нищівні пилові бурі. Найпотужніші з цих бур мали далекосяжні наслідки, сягаючи аж до Нової Англії та забарвлюючи снігопади в криваво-червоний колір.
Автор зображення: Бостонська публічна бібліотека через flickr, CC BY 2.0
Цей випадок став наочним уроком того, як недбале ставлення до земельних ресурсів може мати катастрофічні наслідки. Сучасна наука добре розуміє важливість правильного обробітку ґрунту та збереження місцевих видів рослин для підтримки екологічного балансу. Під час “Пилової чаші” стало очевидним, що надмірна експлуатація земель у поєднанні з жахливою посухою призводить до утворення величезних територій, вкритих дрібним порошкоподібним ґрунтом. Коли вітри позбавили ці землі природного захисту у вигляді трав’яного покриву, мільйони тонн пилу піднялися в атмосферу, розносячись на сотні й тисячі кілометрів, завдаючи шкоди навколишнім регіонам.
Іноді відстань, яку долав пил з Великих рівнин, була достатньою, щоб він змішався зі сніговими хмарами над Новою Англією, надаючи снігу характерного глинисто-червоного відтінку. В інших місцях наслідки “Пилової чаші” були ще відчутнішими. Повідомлялося, що Нью-Йорк на деякий час поринув у напівтемряву, схожу на часткове затемнення, а фермери, які вже потерпали від посухи, зазнавали ще більших збитків від пилових бур, що засипали їхні поля. Жителі різних куточків Сполучених Штатів скаржилися на подразнення очей та горла.
Автор зображення: Артур Ротштейн, Відділ друкованих видань та фотографій Бібліотеки Конгресу США, Суспільне надбання через Wikimedia Commons
Один з найсильніших штормів того часу, який увійшов в історію як “Чорна неділя”, змусив редактора новин Associated Press у Канзас-Сіті Едварда Стенлі описати жахливі умови: округи Спірмен та Гансфорд буквально потопали в пиловій хмарі протягом цілого тижня. Не було жодного дня, щоб ці території не потерпали від сильних вітрів, що несли бруд. Навіть у ті рідкісні години, коли вітер стихав, повітря було настільки насичене пилом, що міста здавалися оповитими густим туманом. Тривала пилова облога призвела до того, що повітря стало задушливим, і багато людей почали скаржитися на біль у горлі та пилові застуди.
Червоний сніг, що налякав мешканців Бостона, був лише крихітною видимою частиною величезної екологічної катастрофи, підсумовує IFLScience. Роки “Пилової чаші” призвели до масової міграції мільйонів американців, погіршуючи і без того складні умови життя під час Великої депресії. Ця криза змусила уряд вжити рішучих заходів у сфері землекористування та збереження ґрунтів. Президент Франклін Рузвельт ініціював масштабні програми з відновлення екологічного балансу країни, проголосивши: “Нація, яка руйнує свій ґрунт, руйнує саму себе”.
І хоча історія червоного снігу в Америці є прикладом екологічної катастрофи, варто зазначити, що на нашій планеті існують місця, де криваво-червоний дощ є цілком звичайним явищем, але це вже зовсім інша історія.
Не пропустіть: Найціннішу річ, втрачену під час затоплення “Титаніка”, застрахували на понад $2 мільйони
Підписуйся на наш Telegram-канал