Світовий океан продовжує дивувати дослідників морфологічними аномаліями, які кидають виклик законам природного відбору та маскування. У серпні 2024 року біля узбережжя Коста-Рики, в акваторії Карибського моря поблизу Національного парку Тортугеро, було зафіксовано унікальний випадок: спортивні рибалки виловили особину акули-няньки (Ginglymostoma cirratum), яка мала неприродне для свого виду яскраво-помаранчеве забарвлення. Замість типового коричневого відтінку, який допомагає цим донним хижакам зливатися з піщаним субстратом, ця двометрова риба виглядала наче екзотичний плід манго, пише T4.
Детальний аналіз фотографій та морфометричних даних, проведений міжнародною групою біологів під керівництвом Маріоксіса Масіаса-Куяре, дозволив встановити рідкісний медичний діагноз — альбіно-ксантохромізм. Це специфічний стан, що виникає внаслідок одночасного прояву двох генетичних мутацій: повної відсутності темного пігменту меланіну (альбінізм) та аномального накопичення жовтих і помаранчевих пігментів (ксантизм).
Особливу увагу вчених привернули очі акули, які були повністю білими без видимих ознак чорної райдужки, що є характерним маркером альбінізму. Подібна комбінація ознак раніше фіксувалася переважно у птахів і лише в поодиноких випадках у морських мешканців, зокрема у плямистої лані та одного виду скатів. Наукова цінність цієї знахідки полягає в тому, що попри свою демаскувальну зовнішність, «золота акула» виявилася цілком життєздатною та успішною особиною. З довжиною тіла у 200 сантиметрів вона відповідає параметрам дорослої статевозрілої тварини, вік якої становить щонайменше десять років. Це свідчить про те, що яскраве забарвлення не завадило хижаку ефективно полювати та уникати небезпек протягом тривалого часу, що дещо спростовує теорію про неминучу загибель альбіносів у дикій природі через неможливість камуфляжу.
Дослідники, чия праця була опублікована в журналі «Морське біорізноманіття», наголошують на необхідності подальшого вивчення генетичної мінливості популяцій у північній частині Карибського басейну. Виникає питання, чи є такий стан поодинокою випадковою мутацією, чи це маркер специфічних екологічних змін у регіоні, що впливають на генетичний склад місцевої фауни. Крім альбіно-ксантохромізму, у акул-няньок раніше спостерігали й інші порушення пігментації, такі як п’єбалдизм або гіпомеланоз, проте комбінований діагноз зафіксовано вперше. Вчені припускають, що подібні форми аномального забарвлення можуть бути поширенішими в глибинах океану, ніж вважалося раніше, а даний випадок є лише верхівкою айсберга в розумінні здатності морських видів адаптуватися до нестандартних генетичних умов у постійно мінливому середовищі.
Цікаво знати: Найдовша істота на планеті на 10 метрів перевищує розміри синього кита
Підписуйся на наш Telegram-канал