Якість та кількість сну вже давно визнані науковцями як фундаментальні стовпи довголіття та здоров’я, однак дедалі більше уваги приділяється не лише тривалості відпочинку, але й часу пробудження. У суспільстві та науці людей часто поділяють за хронотипами, виділяючи “жайворонків”, які легко встають рано вранці, та “сов”, чий пік працездатності припадає на другу половину дня. Нове масштабне дослідження проливає світло на те, як цей внутрішній годинник корелює з тривалістю життя, і результати виявилися тривожними для тих, хто звик засиджуватися допізна. Вчені дійшли висновку, що “жайворонки”, які прокидаються рано і досягають піку активності у першій половині дня, мають значно кращі прогнози щодо здоров’я та довголіття, ніж “сови”, пише T4.
Це твердження ґрунтується на аналізі даних 433 268 осіб віком від 38 до 73 років, за здоров’ям яких фахівці стежили в середньому шість з половиною років, ретельно відстежуючи причини смерті. Після врахування таких факторів, як вік, стать, шкідливі звички, індекс маси тіла та загальна тривалість сну, експерти виявили вражаючу закономірність: у “сов” ризик смерті з будь-якої причини виявився на 10 відсотків вищим, ніж у “жайворонків”. Це свідчить про те, що пізній відхід до сну та пізнє пробудження можуть бути незалежним фактором ризику для здоров’я.
Негативний вплив не обмежувався лише загальною смертністю. Дослідження показало, що у людей з пізнім хронотипом імовірність розвитку психологічних розладів майже вдвічі вища, ніж у тих, хто рано встає. Окрім ментального здоров’я, страждає й ендокринна система: у “сов” виявили на 30 відсотків вищу ймовірність розвитку цукрового діабету. Також було зафіксовано підвищені ризики респіраторних захворювань (на 23 відсотки) та різноманітних шлунково-кишкових розладів (на 22 відсотки), що включають широкий спектр станів від синдрому подразненого кишечника до більш серйозних патологій.
За словами авторки дослідження Крістен Л. Кнутсон, професора неврології в Північно-Західному університеті, хоча наш хронотип частково зумовлений генетикою, це не є вироком. За бажання людина може внести корективи у свій “розклад” і поступово змістити свій режим, щоб вийти із “зони сови” та наблизитися до більш здорового ритму “жайворонка”. Кнутсон радить робити це поступово, лягаючи і встаючи щодня трохи раніше, і обов’язково уникати використання смартфонів та інших екранів перед сном, щоб не пригнічувати природне вироблення мелатоніну. Хоча існують і екстремальні хронотипи, такі як сімейний синдром передчасної фази сну (FASPS), коли люди прокидаються о пів на п’яту ранку, або синдром фазової затримки сну (DSPS), коли заснути вдається лише під ранок, для більшості людей можлива свідома корекція режиму задля покращення здоров’я та збільшення тривалості життя.
Не пропустіть: Аналіз ДНК Гітлера підтвердив рідкісну хворобу та поставив крапку в суперечках про його єврейське походження
Підписуйся на наш Telegram-канал