В одному з передгір’їв Карпат існує аномальна ділянка землі, де поверхня, здається, живе власним життям. Цей невеликий, позбавлений рослинності пагорб дихає підземними газами, тремтить у відповідь на далекі катаклізми і періодично випльовує суміш глини, нафти та солоної води. Цей об’єкт є унікальним природним сейсмографом, здатним відчувати та реагувати на поштовхи земної кори, що відбуваються за тисячі кілометрів, чи то на Кавказі, чи в самому серці Азії. Його реакція миттєва і видима: на ґрунті з’являються тріщини, що таємничим чином зникають за кілька днів, земля повільно піднімається, а з його кратерів виділяються бульбашки газу. Це явище, відоме науці як грязьовий вулкан, є єдиним діючим у своєму регіоні і носить назву Старуня, розташовуючись у однойменному селі в Україні, розповідає T4.
Попри свої скромні розміри, з основним кратером усього в 30 сантиметрів, вулкан має складну систему з восьми постійних та дванадцяти тимчасових центрів активності. Його народження не є наслідком глибинних магматичних процесів, а, як вважають вчені, має техногенне походження. Інтенсивна розробка нафтових та озокеритних родовищ у минулих століттях порушила герметичність надр, дозволивши збагаченим киснем підземним водам проникнути до нафтових покладів. Це запустило екзотермічну хімічну реакцію окислення, яка й досі генерує тепло, що живить вулкан. Його активність значно посилилася після потужного землетрусу в румунських горах Вранча у 1977 році, що підтвердило його неймовірну чутливість до геологічних змін.

Ця земля зберігає не лише енергію надр, а й унікальні ресурси. Речовина, що викидається на поверхню, містить озокерит, або “гірський віск” — мінерал, що високо цінується в медицині для теплолікування. Неподалік від вулкана з-під землі виривається природний газ, який понад тридцять років тому місцеві мешканці підпалили, створивши так званий “вічний вогонь”, що горить і донині. Проте найдивовижніші таємниці Старуні були приховані в її болотистих ґрунтах. Завдяки унікальним консервуючим властивостям нафти та насиченої солями води, тут збереглися доісторичні тварини. Археологічні розкопки виявили майже неушкоджені рештки мамонта, в шлунку якого залишилася трава, що була його останньою їжею, а також двох волохатих носорогів. Ці знахідки, що зараз прикрашають музеї, перетворили невеликий грязьовий вулкан на палеонтологічну скарбницю світового значення.
Читайте також: 6000 років тому в Карпатах винайшли технологію, якою користується весь світ