Американські геологи з Геологічної служби США (USGS) виявили новий гідротермальний отвір, що випускає пару, у районі Norris Geyser Basin — одному з найактивніших термальних регіонів Єллоустоуна, пише T4.

Все почалося із звичайної поїздки: влітку 2024 року один із науковців їхав дорогою між Mammoth Hot Springs і Norris Geyser Basin, коли помітив величезну хмару пари, що здіймалась з лісу. На місце одразу вирушила команда геологів.

Науковці з Геологічної служби США (USGS) виявили нещодавно відкритий вулканічний отвір у районі гейзерів Норріс.

Науковці виявили молоду геотермальну структуру — отвір завглибшки три метри, прихований під шаром сіруватої глини. Температура землі в цій точці сягала 77°C, що свідчить про активний процес у надрах.

Ця ділянка, відома як Roadside Springs, уже в 2003 році демонструвала подібну активність — тоді на іншому боці лавового потоку з’явився подібний отвір. Імовірно, нова структура пов’язана з тією ж гідротермальною системою, яка простягається до Mammoth Hot Springs.

Супервулкан Єллоустоун — це гігантське магматичне сховище, здатне спричинити виверження восьмої категорії, яке буде більш ніж у 100 разів потужніше за виверження Кракатау.

Пара з нової тріщини викидалася в повітря аж до осені, поступово зменшуючи інтенсивність через накопичення води. Але навіть узимку структура залишалась активною. Чи посилиться викид улітку 2025-го — покаже час.

Це вже понад 10 000 подібних гідротермальних явищ на території парку, з понад 100 основних гідротермальних зон. Вони то «засинають», то «оживають» — Єллоустоун постійно змінюється.

Невдовзі після виявлення нової тріщини геологи парку вирушили до неї для детального огляду. Там вони виявили дуже тонкий шар сірої кремнієвої глини, що ледь покривав землю, а температура сягала 77 °C.

Єллоустоунський супервулкан — це величезна магматична камера, розташована приблизно за 8 км під землею. Його потенційне виверження було б в 100 разів потужніше за катастрофу Кракатау 1883 року.

Але, за словами USGS, останні три виверження відбулися 2,08 млн, 1,3 млн і 631 тис. років тому. В середньому між ними проходило приблизно 725 тисяч років, тож, за грубими оцінками, до наступного виверження ще близько 100 тисяч років.

Це не перший випадок подібної гідротермальної активності в цьому районі. Ще у 2003 році схожу тріщину було виявлено по інший бік того ж потоку ріолітової лави.

Та навіть ці розрахунки — лише припущення. За словами вчених, середні інтервали між трьома подіями — ненадійна база для прогнозів.

NASA свого часу запропонувало радикальне рішення: бурити землю на глибину до 10 км і закачувати туди воду під високим тиском, щоб охолодити магму. Це коштувало б понад 3,4 мільярда доларів, але могло б створити геотермальну електростанцію, яка виробляла б дешеву енергію.

Ця інфографіка Геологічної служби США (USGS) показує, як під час «супервиверження» розплавлена лава під Єллоустонським національним парком може розповсюдити попіл по всій території Сполучених Штатів.

Проте ризик надто високий: необережне буріння могло б спровокувати саме те виверження, якого намагаються уникнути. І навіть за найкращих умов охолодження тривало б десятки тисяч років.

Новий гідротермальний отвір не означає, що Єллоустоун «прокидається». Але він — нагадування, що цей гігант не спить. Поки що над вулканом — тиша. Але вчені продовжують стежити. І хоча катастрофа — не на горизонті, спостереження та підготовка лишаються ключовими.

Exit mobile version