Астрономи давно визначили кінцевий етап життя Сонця, в ході якого воно перетвориться на червоного гіганта, а потім втратить свою зовнішню оболонку, залишившись білим карликом. Очікується, що цей процес відбудеться приблизно через 5 мільярдів років.
Що стосується долі планет Сонячної системи, то ситуація значно складніша. Існує велика ймовірність, що Меркурій та Венера будуть поглинуті розширюючимся червоним гігантом. Щодо Землі та Марса, то межа, до якої зможе розширитись Сонце, залишається під питанням.
Група міжнародних вчених досліджувала останні стадії життя сонцеподібних зірок і дійшла висновку, що з нашою планетою на ранніх етапах розширення Сонця навряд чи щось залишиться. Атмосфера та океани Землі будуть випаровані і відправляться у космос.
Зі зміною маси внутрішніх частин Сонячної системи Земля почне віддалятися від Сонця. Однак невідомо, чи встигне вона віддалитися достатньо швидко, щоб уникнути поглинання.
Далі, навіть якщо Земля і виживе під час фази червоного гіганта, її чекає приливне руйнування. Для вивчення цього процесу вчені проаналізували 17-річний архів спостережень за трьома білими карликами. Вони виявили, що після смерті зірки в системі настає хаос, зміщуються орбіти планет, які можуть пройти на небезпечній відстані від залишків зірки, що призводить до їх руйнування.
Ці події фіксуються за змінами в яскравості білих карликів та спектральних слідах, залишених загиблими планетами. Такі руйнації є типовими для систем з білими карликами. Один з таких карликів зруйнував великий об’єкт у 2010 році, інший — у 2015 році.
Читайте також: Найбільший вулкан Антарктиди почав викидати золото
Існує ймовірність, що якщо Землю не поглине червоний гігант, то її знищить білий карлик. Проте, людство вже не зможе стати свідком цих подій, якщо не знайде способу переселитися в іншу зоряну систему. Такі радикальні зміни вимагатимуть від людства виняткових технологічних досягнень і нових стратегій виживання в глибокому космосі.
Таким чином, кінець існування Сонця і потенційна доля Землі є нагадуванням про тимчасовість нашої планети у величезному, постійно змінюваному космосі. Це також стимулює наукові дослідження та розвиток технологій, що можуть допомогти забезпечити довгострокове виживання людства за межами нашої зоряної системи.
