Тривалість життя людини є однією з найбільш захопливих і дискусійних тем у сучасній науці. За останні два століття середня тривалість життя значно зросла, перетворившись з показника, що рідко перевищував 40 років у 1800-х роках, до поточного середнього значення у 71,4 року за даними ВООЗ. Цей прогрес став можливим завдяки покращенню умов життя, досягненням у медицині та зростанню обізнаності щодо здорового способу життя. Однак питання про те, чи має людське життя природну межу, залишається відкритим і породжує безліч наукових гіпотез, пише T4.
Історичний контекст та сучасні прогнози
Збільшення тривалості життя, що спостерігалося протягом останніх століть, є надзвичайною історією успіху. Перехід від середньої тривалості життя менше 40 років до понад 70 є свідченням впливу суспільного прогресу на здоров’я людини. Жанна Кальман, яка прожила 122 роки, є яскравим прикладом потенціалу довголіття, хоча її випадок залишається винятком, а не правилом.
Деякі дослідники, зокрема команда з Нідерландів, оптимістично прогнозують, що до 2070 року тривалість життя може зрости до 125 років. Їхні висновки, опубліковані в журналі Nature у 2017 році, ґрунтуються на припущенні, що постійне вдосконалення умов життя, медичних технологій, як-от вакцини, що не потребують охолодження, будуть і надалі сприяти довголіттю. Ці дослідники припускають, що жінки мають найбільші шанси дожити до цього віку, і що після 2070 року тривалість життя може зрости ще більше.
Обмеження та реальність: чи існує “скляна стеля”?
Однак, не всі науковці поділяють цей оптимізм. Дослідження, опубліковане в журналі Nature Aging у 2024 році, вказує на уповільнення темпів зростання тривалості життя. Автори цього дослідження стверджують, що без значних проривів у сповільненні біологічного старіння, суттєве продовження життя у цьому столітті малоймовірне. Професор молекулярного метаболізму Вільям Мейр з Гарварду назвав це явище «скляною нижньою межею смертності», стверджуючи, що сучасна медицина вже досягла певного максимуму, який людський організм може витримати. Він зауважує, що ця “скляна стеля” може бути розбита лише через фундаментальні зміни в біології старіння, а не лише завдяки покращенню умов життя.
Фактори, що перешкоджають довголіттю
Низка факторів продовжує обмежувати нашу тривалість життя. Найбільшими загрозами є:
- Хвороби: Серцеві захворювання, рак, а також ускладнення під час пологів є основними причинами смертності.
- Ожиріння: Сучасний малорухливий спосіб життя та поширення фастфуду сприяють епідемії ожиріння, що веде до багатьох хронічних захворювань.
- Навантаження на ресурси: Зростання світового населення створює тиск на економіку та навколишнє середовище, що може вплинути на доступність якісної медичної допомоги та харчування.
Професор Мейр пропонує два підходи до подолання цих обмежень. Перший – це вивчення факторів, що сприяють довгому та здоровому життю, і застосування цих знань для допомоги людям. Другий, більш амбітний, — це дослідження можливості зміни біології старіння. Він підкреслює, що охорона здоров’я історично не була спрямована на подолання біологічних меж старіння. Якщо наука зможе зосередитися на цій проблемі, значне продовження життя стане цілком реальним.
Отже, питання, скільки житимуть люди через 100 років, не має однозначної відповіді. З одного боку, оптимістичні прогнози вказують на подальше зростання тривалості життя завдяки сталому прогресу. З іншого, обережніші дослідження припускають, що ми наближаємося до природної межі, яку неможливо подолати без фундаментальних наукових проривів. Відповідь, можливо, лежить у поєднанні цих підходів: продовження зусиль для покращення здоров’я та умов життя, а також глибоке дослідження біологічних механізмів старіння. За словами професора Мейра, чи зможе людина колись дожити до 300 років — це питання, на яке поки що немає відповіді, але це не означає, що воно не має бути поставлене.
Раніше вчені назвали точну кількість годин сну, яка здатна змінити тривалість життя.
Підписуйся на наш Telegram-канал