Сучасні кліматичні моделі вказують на те, що антропогенний вплив на атмосферу Землі призвів до незворотних трансформацій, які до кінця XXI століття трансформуються у масштабну гуманітарну кризу. Дослідження, проведене фахівцями Лондонської школи гігієни та тропічної медицини і опубліковане в журналі Nature Medicine, демонструє тривожні прогнози щодо смертності, зумовленої температурними змінами. Аналіз, що охопив 854 міста у 30 європейських країнах, свідчить, що за умови збереження високих темпів викидів парникових газів до 2099 року лише в Європі від екстремальної спеки можуть загинути понад 2,3 мільйона людей. Згідно з найгіршим сценарієм викидів SSP3−7.0, прогнозована кількість додаткових смертей становить 2 345 410 осіб, що підкреслює критичну небезпеку ігнорування кліматичних норм, особливо на тлі того, що 2023 та 2024 роки вже офіційно визнані найспекотнішими за всю історію спостережень, пише T4.
Географічний розподіл ризиків демонструє глибоку нерівномірність: основний удар припаде на Південну та Центральну Європу, де такі мегаполіси, как Барселона, Рим, Неаполь та Афіни, стануть епіцентрами теплових аномалій. Зокрема, у Барселоні прогнозується понад 246 тисяч летальних випадків, а Мальта може досягти найвищого показника смертності на душу населення — близько 268 випадків на 100 тисяч осіб, що вдвічі перевищує середні значення для регіону. Для Північної Європи, включаючи Швецію та Фінляндію, прогнози на першу половину століття виглядають менш загрозливими через зниження смертності від холоду завдяки м’якшим зимам, проте до кінця століття навіть у цих широтах зростання смертності від спеки нівелює будь-які короткострокові «виграші».

Проблема ускладнюється тим, що навіть найактивніші адаптаційні заходи, такі як масове озеленення міст, покращення теплоізоляції будівель та встановлення систем кондиціонування, не здатні повністю нейтралізувати наслідки екстремальних температур. Співавтор дослідження П’єр Маселот зазначає, що навіть за умови зниження ризику на 50 відсотків завдяки адаптації, Європа все одно зіткнеться із шестизначними показниками смертності.
Керівник групи Антоніо Гаспарріні підкреслює, що ці цифри не є проявом алармізму, а базуються на строгих емпіричних даних, причому реальні втрати можуть виявитися значно вищими. Поточна модель не враховувала кумулятивний ефект інших кліматичних катастроф, таких як лісові пожежі, руйнівні шторми чи пікове забруднення повітря, що робить оприлюднені цифри консервативною оцінкою майбутніх втрат. Таким чином, результати дослідження є критичним науковим застереженням про необхідність негайного перегляду глобальної екологічної стратегії задля збереження мільйонів життів у наступні десятиліття.
Не пропустіть: Найрозумніша людина у світі розповіла, що думає про існування Бога


Підписуйся на наш Telegram-канал