Психологія дозволяє пояснити, чому люди поводяться тим чи іншим чином. Наприклад, знайти причину фобій або помилок. З її допомогою ми вибудовуємо стосунки з друзями та колегами, а також вчимося стежити за власним станом. Необхідну інформацію часто дають блоги та популярна література, однак у таких джерелах не завжди публікують відомості, достовірні з погляду науки.
Вчені з Університету Йорка та Університету Торонто (Великобританія та Канада відповідно) розвіяли теорію про п’ять мов любові — вона стала популярна в інтернеті, коли вийшла книга колишнього баптистського священика Гері Чепмена. Він консультував сімейні пари та описав свій досвід. Згідно з концепцією Чепмена, кожна людина висловлює кохання одним із п’яти способів:
- словами заохочення (компліментами);
- часом, який приділяє партнеру;
- подарунками;
- послугами;
- дотиками.
Якщо партнери розмовляють різними мовами кохання, вважає Гері Чепмен, у стосунках виникають проблеми. Однак, на думку дослідників, його концепція не витримує критики з кількох причин. Своє дослідження вчені опублікували в журналі Current Directions in Psychological Science.
Насамперед автори дослідження відзначили нерепрезентативну вибірку, працюючи з якою Чепмен сформулював ідею п’яти мов кохання. Це були «дуже релігійні, традиційні моногамні гетеросексуальні цисгендерні пари». Крім того, викликав сумнів метод, за яким у книзі пропонується визначити свою мову кохання: Чепмен дає кілька висловлювань, які відображають різні способи виражати прихильність, і просить вибрати найбільш значуще. Проте коли людям пропонували оцінити тези незалежно один від одного, всі вони виявлялися важливими для респондентів.
Не знайшла наукового підтвердження і теза про те, що мов кохання саме п’ять. Згідно з дослідженнями, які автори статті розглянули в огляді літератури, люди можуть показувати романтичну прихильність не лише тими способами, що їх виділив Чепмен. При цьому для щасливого життя закоханим необов’язково збігатися в мовах кохання: емпіричні дослідження не підтвердили, що пари, які виражають почуття однаково, задоволені особистим життям.
Емі Мьюїз, автор дослідження, запропонувала альтернативну метафору романтичних відносин. За її словами, їх можна порівняти зі збалансованим харчуванням: необхідні різні прояви кохання в різній кількості, при цьому потреби та переваги з часом можуть змінюватись. Це складніша метафора, з її допомогою не можна «класифікувати» людей, проте вона коректніша з погляду науки.
Автори статті розвіяли і такі стереотипи, як «щаслива дружина — щасливе життя» і «секс приносить більше задоволення, коли він незапланований». Згідно з їхніми власними дослідженнями, для комфортних відносин важливим є стан обох партнерів, а інтимна близькість, яку обговорили заздалегідь, може бути не менш приємною, ніж спонтанна. Крім того, довели автори дослідження, емоційна прихильність не погіршує сексуальних відносин, а, навпаки, може робити їх краще. Самобутність важлива для виникнення бажання, однак у парах, де люди зближалися, потяг був сильнішим.
На думку дослідників, важливо більше говорити про стереотипи, пов’язані з психологією відносин. Такі помилки призводять до того, що люди намагаються вписати своє життя у прості чіткі схеми та переживають, якщо зробити це не вдається. При цьому людські відносини найчастіше складніші, ніж те, як їх представляє література, заснована на побутових спостереженнях.
