Протягом багатьох десятиліть палеонтологи ламали голову над тим, яким саме чином гігантські доісторичні рептилії висиджували своє потомство. Сучасні птахи використовують тепло власного тіла, тоді як крокодили покладаються виключно на температуру навколишнього середовища. Щоб поставити крапку в цій науковій дискусії, міжнародна команда дослідників вирішила детально відтворити умови гніздування овірапторів — пернатих динозаврів, яких раніше помилково вважали викрадачами чужих яєць, пише T4.
Фахівці пішли на безпрецедентний крок і власноруч сконструювали повнорозмірний штучний інкубатор, оснащений імітацією тулуба динозавра та спеціальними полімерними яйцями. Цей унікальний експеримент дозволив вченим зазирнути в далеке минуле і точно зрозуміти, як саме відбувався процес зародження нового життя мільйони років тому.

Кредит зображення: Chun-Yu Su.
Інженерія доісторичного гнізда: від деревини до полімерних яєць
Створення точної копії гнізда овіраптора виявилося надзвичайно складним інженерним завданням. Згідно з результатами масштабного дослідження, опублікованого в авторитетному науковому журналі Frontiers in Ecology and Evolution, команда під керівництвом доктора Цзи-Жуй Яна з Національного музею природничих наук Тайваню використала деревину, полістирол та тканину для створення анатомічно точного макета тулуба дорослого динозавра.
Проте найбільшим викликом стало відтворення самих яєць, оскільки їхня форма та структура абсолютно не мають аналогів серед сучасних видів тварин. Дослідники виготовили партію спеціальних яєць зі штучної смоли, які ідеально імітували справжні скам’янілості, і розмістили їх у формі специфічного кільця, обладнавши всю конструкцію надчутливими термодатчиками та нагрівальними елементами.

Експеримент наочно продемонстрував, що через таку широку кільцеву розстановку дорослий овіраптор фізично не міг одночасно торкатися всього свого виводку, що робило класичну пташину модель контактної інкубації неможливою.
«Сучасні птахи не є досконалішими у висиджуванні яєць, вони просто використовують інший метод інкубації, який відповідає їхнім біологічним потребам та екологічній ніші. Наше комп’ютерне та фізичне моделювання довело, що великі овіраптори не сиділи безпосередньо на всій кладці, а активно використовували природне тепло сонячного проміння та розігрітого ґрунту, що є ще одним блискучим прикладом того, як природа знаходить абсолютно різні інноваційні рішення для одного й того ж завдання», — підкреслює провідний куратор дослідження, доктор Цзи-Жуй Ян.

Кліматична залежність та еволюційна гнучкість
Тестування штучного доісторичного інкубатора в різних температурних режимах відкрило дослідникам вражаючу залежність цих динозаврів від погодних умов навколишнього середовища. Дані теплових сенсорів показали, що у прохолодному кліматі температура різних яєць в одному кільці могла відрізнятися на цілих шість градусів за Цельсієм, навіть за наявності макета дорослої особини над гніздом, тоді як у теплих умовах ця різниця скорочувалася лише до шести десятих градуса.
Така сильна температурна нестабільність означає, що потомство овірапторів вилуплювалося вкрай асинхронно, тобто в різний час, що кардинально відрізняє їх від більшості сучасних птахів. Цей експериментальний підхід остаточно довів, що стратегія розмноження пернатих динозаврів була унікальним еволюційним гібридом. Ці істоти створювали напіввідкриті гнізда, де геотермальне тепло землі та пряма сонячна радіація відігравали критично важливу роль для успішного дозрівання ембріонів.
Цікаво знати: Не мурахи і не щури: вчені назвали тварину, чисельність якої абсолютно переважає на Землі


Підписуйся на наш Telegram-канал