Випадкова знахідка на віддаленому узбережжі північної Англії призвела до відкриття однієї з найбільш приголомшливих істот у літописі земного життя — колосальної багатоніжки, чиї розміри цілком порівняні з габаритами сучасного компактного автомобіля. Скам’янілість, виявлена в затоці Говік, графство Нортумберленд, належала роду Arthropleura, який віднині офіційно визнано найбільшим наземним безхребетним в історії планети. Цей велетень жив понад 326 мільйонів років тому, у кам’яновугільний період, задовго до появи перших динозаврів. Відкриття відбулося завдяки щасливому випадку: обвал скелі оголив валун із пісковику, всередині якого зберігся надзвичайно чіткий сегмент екзоскелета довжиною 75 сантиметрів. Дослідники з Кембриджського університету, провівши порівняльний аналіз, встановили, що повна довжина особини сягала 2,7 метра, а її вага становила близько 50 кілограмів, пише T4.
Знахідка докорінно змінює уявлення про середовище існування цих доісторичних членистоногих. Раніше вважалося, що Arthropleura мешкала виключно у вугільних болотах, проте виявлення скам’янілості в руслі стародавньої річки свідчить про те, що ці істоти процвітали у відкритих лісах поблизу водних шляхів. У той час територія сучасної Великої Британії розташовувалася поблизу екватора, що забезпечувало стабільний теплий клімат. Важливою науковою сенсацією стало спростування теорії про те, що гігантизм палеозойських безхребетних був зумовлений виключно високим рівнем кисню в атмосфері. Дана особина жила задовго до кисневого піку кам’яновугільного періоду, коли концентрація О₂ становила близько 23%, що лише незначно перевищує сучасні показники. Це вказує на те, що ключовими факторами росту були відсутність великих наземних хижаків та надлишок поживної рослинної їжі.
Анатомічні особливості Arthropleura довгий час залишалися загадкою через відсутність цілих зразків голів дорослих особин. Проте нещодавні дослідження молодих екземплярів за допомогою комп’ютерної томографії виявили наявність коротких вусиків, виступаючих очей на стеблинках та потужних внутрішніх мандибул. Такі характеристики дозволяють віднести вид до стовбурової групи багатоніжок, що поєднувала в собі риси сучасних тисячоніжок та хижих сороконіжок. Ці істоти залишили по собі не лише панцирі, а й величезні сліди на лісових підстилках, задокументовані в різних частинах світу, зокрема в Новій Шотландії. Ширина відбитків, що сягає одного метра, підтверджує неймовірний масштаб цих тварин, які повільно пересувалися тропічними лісами, домінуючи в екосистемі протягом майже 45 мільйонів років.
Занепад і вимирання цих титанів відбулися на початку пермського періоду, близько 290 мільйонів років тому, внаслідок глобальних кліматичних змін. Поступове опустелювання територій та зниження вологості зробили процес линьки — критично важливий для росту членистоногих — смертельно небезпечним. Для успішного скидання та відновлення панцира такого розміру була необхідна стабільна вологість, відсутність якої призвела до колапсу популяції. Крім того, конкуренція з боку ранніх рептилій за ресурси могла стати додатковим фактором витіснення гігантських безхребетних. Сьогодні унікальна скам’янілість із Нортумберленду виставлена в Музеї наук про Землю Седжвіка, слугуючи нагадуванням про епоху, коли мегафауна планети була представлена не лише хребетними, а й неймовірними сегментованими велетнями, що панували на суші за мільйони років до початку ери ящерів.
Читайте також: Вчені шокували цифрами: скільки життів забере глобальне потепління в Європі до 2099 року
Підписуйся на наш Telegram-канал