Палеонтологічний літопис Європи збагатився надзвичайною знахідкою, що проливає нове світло на репродуктивну біологію доісторичних гігантів пізнього юрського періоду. На західному узбережжі Піренейського півострова, у регіоні, відомому своїм геологічним різноманіттям, було ідентифіковано унікальне скупчення викопних матеріалів. Йдеться про гніздо динозаврів віком близько 150 мільйонів років, виявлене на прибережній скелі в муніципалітеті Торреш-Ведраш, Португалія. Ця знахідка не лише підтверджує статус цієї місцевості як важливої палеонтологічної «гарячої точки», але й відкриває нові перспективи для розуміння ембріонального розвитку та механізмів вилуплення давніх ящерів, чиї сліди збереглися в часі завдяки унікальним умовам седиментації, пише T4.
Відкриття стало результатом ретельного моніторингу, проведеного Карлосом Натаріо, дослідником, що співпрацює з Центром досліджень палеобіології та палеоекології (Ci2Paleo). Під час планового огляду відслонень на пляжі Санта-Крус його увагу привернула аномальна структура, частково прихована в осадових породах. При детальнішому аналізі з’ясувалося, що це компактне гніздо, яке містило рештки щонайменше десяти яєць, щільно згрупованих разом. Морфологічні характеристики, зокрема пористість та специфічна текстура шкаралупи, дозволили вченим попередньо класифікувати знахідку як кладку хижого виду динозаврів — тероподів. Розташування скам’янілості на відкритій скелі відіграло критичну роль у її консервації, дозволивши крихким структурам пережити мільйони років геологічних трансформацій у надзвичайно хорошому стані.
Особливу наукову цінність становить тафономічний аналіз, який вказує на успішність репродуктивного циклу. Бруно Каміло, директор Ci2Paleo та докторант Інституту вищої техніки, наголосив на специфічному розташуванні фрагментів шкаралупи, що свідчить про те, що більшість дитинчат успішно покинули яйця. За словами дослідника, спостерігається помітна міграція уламків панцира з боку вилуплення всередину яйця, при цьому латеральне розсіювання матеріалу є незначним. Це дозволяє зробити висновок про те, що механіка вилуплення відбувалася без значного руйнування гніздової структури, а зовнішні поверхні яєць залишилися фактично неушкодженими. Такий рівень збереження є рідкістю і надає палеонтологам можливість детально вивчити мікроструктуру шкаралупи, що може стати ключем до точнішої видової ідентифікації.
Попри те, що внутрішній простір яєць наразі заповнений осадовими породами, наукова група не виключає наявності збережених ембріональних залишків всередині кам’яного блоку. З метою уникнення пошкодження цінного зразка механічним препаруванням, команда планує застосувати методи неруйнівного контролю, зокрема комп’ютерну томографію. Як зазначають експерти, сучасні технології дозволяють візуалізувати приховані анатомічні деталі крізь шари породи, не порушуючи цілісності артефакту. Якщо сканування підтвердить наявність ембріональних кісткових структур, це зробить знахідку в Санта-Крус безцінним джерелом даних для вивчення онтогенезу динозаврів. Таким чином, Португалія продовжує утверджувати своє значення як одного з небагатьох місць у світі, де регулярно знаходять цілісні гнізда юрського періоду, додаючи нові сторінки до розуміння еволюційної історії нашої планети.
Читайте також: Милий, але небезпечний: вчені покази єдиного примата, чия отрута не має аналогів у світі
Підписуйся на наш Telegram-канал