У глибинах тропічних лісів на острові Палаван, що на Філіппінах, ботаніки зробили значне відкриття, описавши новий вид хижої флори, який отримав назву Nepenthes megastoma. Свою назву цей вид отримав завдяки характерній морфологічній особливості — надзвичайно великому отвору пастки, що нагадує роззявлений “великий рот”. Як представник родини непентесових, ця рослина використовує модифіковане листя у формі дзвоноподібних глечиків для полювання на комах. Цей еволюційний механізм дозволив виду виживати в умовах бідних на поживні речовини ґрунтів, де замість традиційного поглинання мінералів корінням рослина перейшла на хімічне розщеплення безхребетних, перетворюючи їх на поживну суміш, пише T4.

Nepenthes megastoma демонструє дивовижну адаптацію до екстремальних умов, обираючи місцем свого зростання майже вертикальні скелясті схили. Така спеціалізація дозволяє рослині ефективно здійснювати запилення, збирати дощову воду та використовувати специфічні сезонні механізми для утримання вологи. Проте, попри свою біологічну витривалість, вид був класифікований як такий, що перебуває під критичною загрозою зникнення одразу після відкриття. За даними дослідників, опублікованими в журналі Phytotaxa, у дикій природі наразі ідентифіковано менше 50 особин, з яких лише 19 груп є зрілими та здатними до розмноження.

Головним фактором ризику для існування N. megastoma є антропогенний тиск. Дослідник Джон Чарльз Альтомонте наголошує, що діяльність людини загрожує рослині як безпосередньо через браконьєрство, так і опосередковано через глобальну зміну клімату. Незаконний вилов рідкісних екземплярів для продажу в Метро Манілі став серйозною проблемою, оскільки навіть важкодоступність скель не зупиняє шукачів наживи. Крім того, деградація середовища існування та екстремальні погодні явища, такі як тайфуни та тривалі посухи, створюють умови, за яких кожна втрачена рослина може стати критичною для виживання всього виду. Доля цього унікального “великого рота” тепер повністю залежить від ефективності природоохоронних заходів та здатності людства зупинити знищення тендітних екосистем Палавану.

Цікаво знати: Вчений розповів, чому перший контакт людей з “інопланетянами” може бути трагічним

Exit mobile version