Давні зв’язки між Homo sapiens і неандертальцями вже давно не є новиною для науки. Але тепер дослідники змогли з високою ймовірністю визначити, де саме відбувалося масове змішування двох видів людей, пише T4.
Науковці проаналізували географічне розташування Homo sapiens і неандертальців у пізньому плейстоцені — періоді, коли, за генетичними свідченнями, ймовірно відбувалося міжвидове схрещування. Виявилось, що найбільш імовірним «місцем зустрічі» стали Загроські гори — гірський хребет, який простягається через сучасні Іран, північ Іраку та південний схід Туреччини.
Цей регіон ідеально підходив для життя: він мав багату біорізноманітність, складний рельєф і кліматичні умови, які дозволяли тривалий час підтримувати стабільні людські поселення. Більше того, під час кліматичних змін плейстоцену Загроські гори могли бути природним коридором між холоднішою Палеарктикою та теплішою Афротропікою, сприяючи міграції видів.
Знахідки в регіоні підтверджують гіпотезу: на території Загросу знайдено сліди як неандертальців, так і давніх Homo sapiens. Це вказує на реальне співіснування двох людських видів у просторі й часі, що створювало передумови для їхніх контактів і змішування.
Факт схрещування Homo sapiens і неандертальців став загальновідомим у 2010 році, коли науковці вперше повністю розшифрували геном неандертальця. Подальші дослідження показали, що від 1 до 4% ДНК усіх неафриканських сучасних людей походить саме від неандертальців.
Ці гени впливають на низку фізичних і психологічних особливостей людини — від ширших носів і зниженої чутливості до болю до схильності до депресії чи навіть більшого ризику важкого перебігу COVID-19.
Розуміння того, де саме відбулося перше змішування Homo sapiens з неандертальцями, дозволяє не лише точніше відтворити історію нашого виду, а й краще зрозуміти, як ми еволюціонували, і які спадкові риси несемо з собою донині. Загроські гори тепер офіційно — не просто регіон археологічної цінності, а одне з ключових місць формування сучасної людини.
Підписуйся на наш Telegram-канал