Вчені виявили одне з найдраматичніших місць на планеті, де Земля буквально розривається на частини. Це не образне порівняння, а геофізичний факт, зафіксований під північною частиною Тихого океану, поблизу узбережжя Канади. Там, у глибинах зони субдукції Каскадія, науковці зафіксували, як одна з тектонічних плит — Експлорерська — поступово ламається на шматки. Це перший задокументований випадок того, як зона субдукції не просто припиняє існування, а буквально вмирає, розвалюючись частинами під тиском, пише T4.
Земна кора складається з декількох величезних плит, які плавають на в’язкій мантії, повільно рухаючись і взаємодіючи між собою. На стиках цих плит виникають потужні геологічні явища — від землетрусів до вивержень вулканів. Найбільш руйнівні з них трапляються в зонах субдукції — місцях, де одна плита занурюється під іншу. Зона Каскадія, де зіштовхуються одразу чотири плити — Експлорерська, Хуан-де-Фука, Тихоокеанська і Північноамериканська — вважається однією з найскладніших на планеті. Але нові дані свідчать: одна з плит більше не витримує напруги й починає руйнуватись.
Група геологів під керівництвом Брендона Шака з Університету штату Луїзіана провела детальне дослідження структури північної частини цієї зони, використовуючи сучасні сейсмічні методи, схожі на ультразвук для планети. Аналіз показав велику кількість тріщин і розломів під морським дном, зокрема один розлом довжиною 75 кілометрів, який буквально розриває плиту Експлорер. У цих місцях плита більше не поводиться як єдине ціле: окремі фрагменти вже втратили сейсмічну активність і не беруть участі в зануренні, тобто фактично вийшли з гри.
Шак порівнює процес із поїздом, який зійшов з рейок не миттєво, а вагон за вагоном. Це не катастрофа в одну мить, а поступове розвалювання системи, яка більше не може підтримувати свою структуру. Геологічно це виглядає як серія повільних розривів, які формують нові мікроплити та межі між ними. Усе це відповідає тому, що фіксується у вулканічних породах: вікові зміни в них свідчать про поетапне відключення частин плити від загального процесу субдукції.
Цей механізм є надзвичайно важливим для розуміння довготривалих змін у земній корі. Якщо субдукція — це основний двигун тектоніки плит, то руйнування плит, які субдукують, — це спосіб уникнути безкінечного перетягування кори в надра планети. І хоча це явище не призводить до миттєвої катастрофи, саме в таких місцях можуть виникати сильні землетруси або навіть з часом формуватися нові океани.
Розрив плити Експлорер — це приклад того, як глибокі процеси в надрах Землі формують її поверхню, географію та потенційні майбутні катастрофи. І хоча це повільний, майже непомітний процес за мірками людського життя, він нагадує про те, що планета жива і постійно змінюється — іноді на рівні, який ми лише починаємо розуміти.
Читайте також: Вчені показали найрідкіснішого ссавця: вакіта ще жива і продовжує розмножуватись
