Астрономи виявили найбільшу структуру у Всесвіті, названу Кіпу (Quipu) на честь давньої інкської системи вимірювання. Це грандіозна космічна суперструктура з масою 200 квадрильйонів сонячних мас, що перевершує все, що було знайдено раніше, пише T4.
Її розмір – понад 400 мегапарсеків, або більше ніж 1,3 мільярда світлових років, що вражає навіть у масштабах космосу. Вивчення таких гігантських структур є критично важливим для розуміння еволюції галактик і точності космологічних моделей.
Дослідження під назвою “Розкриття найбільших структур у найближчому Всесвіті: відкриття суперструктури Quipu” було прийняте до публікації в журналі Astronomy and Astrophysics під керівництвом Ганса Бьорінгера з Інституту Макса Планка.
Суперструктури — це гігантські космічні утворення, які містять групи галактичних кластерів і суперкластерів. Вони настільки великі, що можуть порушувати наші моделі еволюції Всесвіту. Кіпу є найбільшою з усіх знайдених структур і містить:
- 45% усіх галактичних кластерів;
- 30% галактик;
- 25% космічної матерії.
Ці структури займають 13% об’єму видимої частини Всесвіту. Кіпу має форму довгого філаменту з відгалуженнями, які нагадують вузли та нитки системи обліку, використовуваної інками.
Астрономи знайшли Кіпу в межах діапазону відстаней 130–250 мегапарсеків, використовуючи дані рентгенівського огляду кластерів CLASSIX. Рентгенівські кластери галактик є важливим джерелом інформації, оскільки випромінювання гарячих газів дозволяє відстежувати найгустіші регіони матерії та космічну павутину.
Дослідники ідентифікували п’ять суперструктур, включно з Кіпу, за допомогою методу зв’язування кластерів “друг до друга” (friends-to-friends). Цей метод дозволив створити тривимірну карту структури.
Суперструктури, такі як Кіпу, мають величезний вплив на наші спостереження та розуміння Всесвіту:
- Вплив на космічне мікрохвильове фонове випромінювання (CMB). Гравітація Кіпу викликає спотворення у CMB через ефект Інтегрованого Заксу-Вольфа (ISW). Ці спотворення є фоновими артефактами, які можуть ускладнювати точність наших моделей Великого вибуху.
- Зміна значення сталої Габбла. Стала Габбла описує швидкість розширення Всесвіту, але масивні структури впливають на локальні швидкості руху галактик, що створює похибки у вимірах.
- Гравітаційне лінзування. Суперструктури спотворюють зображення далеких об’єктів, що може призводити до помилок у вимірах їхньої відстані та маси.
Згідно з авторами дослідження, відкриття Кіпу підтверджує передбачення стандартної космологічної моделі ΛCDM (Лямбда-CDM), яка описує еволюцію Всесвіту після Великого вибуху. Подібні суперструктури були змодельовані в симуляціях і мають схожі властивості.
Суперструктури не є постійними утвореннями. За словами дослідників, у майбутньому вони розпадуться на окремі колапсуючі одиниці через динамічну еволюцію космосу. Проте наразі вони є унікальними фізичними утвореннями, які заслуговують на детальне дослідження.
Відкриття Кіпу та інших суперструктур є важливим кроком у розумінні великомасштабної структури Всесвіту. Їхнє подальше вивчення допоможе покращити наші космологічні моделі та точність вимірів, а також пролити світло на процеси формування та еволюції галактик.
Підписуйся на наш Telegram-канал