П’ятниця, 22 Листопада

Картина «Зоряна ніч», створена Вінсентом Ван Гогом у 1889 році, є одним із найвідоміших творів у світовій історії мистецтва. Однак крім естетичної привабливості, вона також викликає інтерес з наукової точки зору. Дослідження підтверджують, що мазки пензля Ван Гога відображають точні закономірності турбулентних потоків — фізичний феномен, який відіграє ключову роль як на Землі, так і в космосі.

Турбулентність на полотні: що це таке?

Турбулентність — це складний рух рідин або газів, коли енергія передається від великих вихорів до менших, створюючи складну і непередбачувану динаміку. Цей процес зазвичай відбувається в земній атмосфері, океанах і навіть у космічних хмарах. Фізики протягом століть намагалися зрозуміти турбулентність, але Вінсент Ван Гог, можливо, інтуїтивно вловив цей феномен у своєму мистецтві.

Зоряна ніч” Вінсента Ван Гога

Дослідження, проведені групою вчених на чолі з Іньсян Ма з Університету Сямень, показали, що «Зоряна ніч» демонструє візуалізацію турбулентних потоків, яка збігається з теорією, запропонованою радянським математиком Андрієм Колмогоровим у 1940-х роках. Зокрема, мазки пензля Ван Гога зображують структури, схожі на атмосферні вихори.

Як аналізували картину

Дослідники використовували високоякісне цифрове зображення картини для детального аналізу 14 завихрень, зображених у небі. Вони досліджували просторові властивості мазків і їх яскравість, порівнюючи результати з теорією Колмогорова. Виявилося, що вихори на картині задовольняють вимоги закону масштабування турбулентності.

Аналіз мазків у «Зоряній ночі»

Крім того, аналіз на найменших масштабах показав відповідність із спектром потужності, запропонованим математиком Джорджем Батчелором у 1959 році. Це підтверджує, що Ван Гог міг інтуїтивно розуміти складну динаміку турбулентних потоків.

Мистецтво і наука: злиття світів

Попередні дослідження також вказують на те, що турбулентність, зображена у «Зоряній ночі», має аналогії з процесами у космосі, зокрема в молекулярних хмарах, де формуються зірки. Це свідчить про те, що інтуїтивне сприйняття фізичних законів, яке мав Ван Гог, могло бути навіть глибшим, ніж ми раніше уявляли.

У поєднанні мистецтва та науки картина стає не лише шедевром постімпресіонізму, а й відображенням глибинної фізики природи.

Читайте також: Розміри вражають. На Мадагаскарі знайшли новий вид хамелеона

Exit mobile version