Міжнародна група герпетологів під час експедиції в карстові регіони Камбоджі натрапила на справжній «живий діамант». Новий вид ямкоголових змій вразив дослідників не лише своєю витонченою будовою, а й неймовірним забарвленням, яке вже дозволило фахівцям назвати її однією з найгарніших рептилій нашої планети, пише T4.
Смарагдова королева підземель
Новий вид отримав офіційну наукову назву Trimeresurus ciliaris, що в перекладі означає «війчаста куфія». Головною анатомічною особливістю змії є дрібні, подібні до вій лусочки над очима, які надають її погляду особливої виразності. Проте справжній фурор серед наукової спільноти викликав саме зовнішній вигляд рептилії. Її насичене смарагдове тіло прикрашене складним природним візерунком, який ідеально імітує гру світла та тіні на вологому камінні та печерному моху.
Таємниця ізольованих печер
Знайшли цю красуню в унікальній екосистемі вапнякових печер у провінції Кампот. Такі печери часто називають «небесними островами», адже вони є замкненими світами, де еволюція мільйони років йшла своїм особливим шляхом. Змія мешкає серед вологих скель та темних лабіринтів у сусідстві з десятками інших рідкісних істот, багато з яких також є новими для науки. Хоча в лабораторних умовах колір куфії здається надзвичайно яскравим, у природному середовищі він перетворює її на справжнього майстра маскування, роблячи абсолютно невидимою для здобичі та ворогів.
Автор зображення: © Phyroum Chourn / Фауна та флора
Наукове значення та загрози
Це відкриття підтверджує теорію про те, що карстові масиви Південно-Східної Азії є потужними центрами виникнення унікальних видів. Молекулярний аналіз показав, що цей вид відокремився від своїх рівнинних родичів дуже давно через географічну ізоляцію, підкреслює IFLScience. Крім того, наявність такого високоспеціалізованого хижака свідчить про багату та стабільну харчову мережу всередині печерних комплексів.
Проте дослідники висловлюють серйозне занепокоєння щодо майбутнього цього виду. Оскільки вапнякові пагорби Камбоджі активно використовуються для промислового видобутку цементу, середовище проживання віїстої куфії руйнується катастрофічними темпами.
«Це відкриття нагадує нам, скільки чудес природи все ще залишаються непоміченими у найтемніших куточках світу. Але водночас воно є тривожним сигналом: ми можемо втратити ці живі скарби ще до того, як встигнемо їх належним чином описати та захистити від антропогенного впливу», — зазначають автори дослідження.
Зараз науковці готують звернення до міжнародних організацій з вимогою надати печерам Кампота статусу об’єкта особливої природної спадщини, щоб захистити смарагдову королеву від повного зникнення.
Читайте також: Вчені назвали ціну, яку Homo sapiens заплатив за білі очі
Підписуйся на наш Telegram-канал