Данські вчені з Університету Копенгагена виявили, що масштабне вимирання населення Північної Європи близько 5 тисяч років тому було спричинене епідемією чуми. Дослідження, результати якого опубліковано у науковому журналі Science, проливає світло на загадкову катастрофу, відому як неолітичний колапс.
Дослідження ДНК
Для виявлення причин цього вимирання команда вчених проаналізувала ДНК людських зубів та кісток, знайдених по всій Скандинавії. Вони дослідили останки 108 людей, з яких 17% на момент смерті були заражені чумою. Ці зразки дозволили скласти генеалогічне дерево 38 осіб, що охоплює близько 120 років і шість поколінь.
Аналіз геномних даних показав, що ця спільнота пережила три окремі хвилі ранньої форми чуми. Вчені з’ясували, що останній штам чумної бактерії був набагато заразнішим, ніж попередні, і передавався від людини до людини. Це зробило його особливо небезпечним для тодішніх землеробських громад кам’яної доби.
Пізніша форма цього ж патогену спричинила Юстиніанову чуму у VI столітті нашої ери та Чорну смерть у XIV столітті, яка спустошила Європу, Північну Африку та Близький Схід, забравши десятки мільйонів життів. Оскільки штами, що циркулювали під час неолітичного занепаду, були набагато більш ранніми версіями, можливо, чума тоді викликала інші симптоми, ніж ті, що були під час епідемій тисячоліття.
Неолітичний колапс
Це відкриття пояснює одну з найбільших загадок у історії Північної Європи. Неолітичний колапс, тривалий час залишався предметом суперечок у науковому середовищі. Тепер дослідники мають більш чітке уявлення про те, що саме стало причиною вимирання землеробських громад.
Виявлення такої давньої епідемії чуми допомагає краще зрозуміти, як хвороби впливали на людські популяції протягом історії. Це також підкреслює важливість генетичних досліджень у розкритті таємниць минулого і дає змогу краще підготуватися до можливих майбутніх пандемій.
