В той час як світ шукає альтернативи викопному паливу, китайські вчені оголосили про відкриття, що може кардинально змінити енергетичний ландшафт країни та світу. У гірничодобувному комплексі Баян-Обо у Внутрішній Монголії було виявлено величезне родовище торію, яке оцінюється приблизно в один мільйон тонн. Цей альтернативний ядерний паливний ресурс, вартість якого, за попередніми оцінками, становить 178 мільярдів доларів, потенційно може забезпечувати енергетичні потреби Китаю протягом тисячоліть, пише T4.
На відміну від урану, що традиційно використовується в ядерних реакторах, торій пропонує низку суттєвих переваг. Хоча сам по собі він не є розщеплюваним матеріалом, при бомбардуванні нейтронами він перетворюється на уран-233, створюючи стійкий реакційний цикл. За оцінками вчених, одного цього родовища теоретично вистачить для задоволення енергетичних потреб Китаю на період до 20 000 років, що змусило багатьох аналітиків назвати цей ресурс практично безмежним.
Однією з найбільш переконливих переваг торію є його безпека порівняно з урановим паливом. Радіоактивні відходи від торієвих ядерних процесів стають безпечними вже через кілька сотень років, тоді як відходи урану-235 залишаються небезпечними протягом тисяч років. Це значне покращення безпеки вирішує одну з головних проблем, пов’язаних із традиційною ядерною енергетикою. Крім того, торієвий паливний цикл є самопідтримуваним, оскільки нейтрони, що утворюються під час трансмутації, можуть бути повторно використані для переробки більшої кількості торію, що підвищує ефективність.
Незважаючи на значні переваги, видобуток торію не позбавлений екологічних проблем. Дослідження виявили забруднення атмосфери з підвищеним радіоактивним ризиком у районах, що прилягають до гірничодобувних робіт. Це підкреслює нагальну потребу у розробці відповідальних методів видобутку, які мінімізують вплив на навколишнє середовище та захищають прилеглі громади.
Це відкриття зміцнює стратегічні позиції Китаю у глобальному переході до альтернативних джерел енергії. Країна вже зарекомендувала себе як провідний новатор у виробництві енергії завдяки амбітним проєктам, таким як “Сонячна Велика стіна” та експериментальні термоядерні реактори. Ці ініціативи відповідають заявленій меті Китаю – відмовитися від залежності від вугілля до 2035 року.
Китай активно інвестує в технології ядерного синтезу, про що свідчать супутникові знімки будівництва величезного дослідницького центру. Паралельний розвиток термоядерних і торієвих технологій свідчить про багатогранний підхід Китаю до досягнення енергетичної незалежності.
Потенціал торію як ядерного палива може забезпечити Китаю домінуючу позицію у світовому розвитку ядерної енергетики. Наукова спільнота країни вже працює над передовими конструкціями реакторів, спеціально оптимізованими для торієвих паливних циклів. У разі успішної реалізації ці технології можуть встановити нові стандарти ядерної енергії в усьому світі.
Хоча потенціал торію виглядає надзвичайним, залишаються значні інженерні та регуляторні проблеми, які необхідно подолати для його повномасштабного впровадження. Тим не менш, це відкриття є важливою віхою в постійному пошуку стійких, довгострокових енергетичних рішень, які в кінцевому підсумку можуть принести користь не тільки Китаю, але й потенційно всьому світу.
Читайте також про тварину, яка живе понад 200 років.
Підписуйся на наш Telegram-канал