Нове глобальне дослідження виявило, що морське життя глибоководних океанів значно більш взаємопов’язане, ніж вважалося раніше. Вчені проаналізували ДНК тисяч крихких зірок (давніх голкошкірих) з усього світу, виявивши, що ці істоти мігрували через цілі океани мільйони років, утворюючи невидиму мережу, яка поєднує екосистеми від полюсів до екватора, пише T4.
Опубліковане в журналі Nature дослідження базується на вивченні 2699 зразків, що зберігаються в 48 музеях. Воно показало, що, на відміну від мілководних видів, багато глибоководних тварин здатні до масштабного розповсюдження завдяки своїй унікальній біології та стабільному середовищу.
Доктор Тім О’Хара, провідний автор дослідження, порівнює глибоке море з “пов’язаною супермагістраллю”. Протягом останніх 100 мільйонів років крихкі зірки використовували океанічні течії для розширення свого ареалу на тисячі кілометрів. Секрет їхньої міграції полягає в багатих на жовток личинках, які можуть довго виживати в холодних умовах високого тиску, дрейфуючи через цілі океанічні басейни. Це пояснює тісні еволюційні зв’язки між популяціями, наприклад, у південній Австралії та Північній Атлантиці.
Незважаючи на цю дивовижну взаємопов’язаність, глибоке море не є однорідним. Зміни середовища, географічні бар’єри та вимирання створили унікальні осередки біорізноманіття. Розуміння того, як види рухаються та еволюціонують, стає критично важливим, оскільки глибоководні екосистеми стикаються зі зростаючими загрозами від видобутку корисних копалин та зміни клімату.
Доктор О’Хара підсумовує це парадоксом: “Глибоке море тісно пов’язане, але також неймовірно крихке”. Це дослідження демонструє, як міжнародна співпраця музеїв та збереження зразків біорізноманіття можуть розкривати нові знання про минуле планети та допомагати формувати її майбутнє.
Читайте також: Повернення вовків до Єллоустоуна “перезапустило” природу